УГОДА МЕРІВ КРОКУЄ УКРАЇНОЮ

Високі тарифи за житлово-комунальні послуги стали серйозним викликом для українців. Однак активний пошук рішень кращий за пасивні нарікання. У напрямку вирішення таких проблем працює Європейська ініціатива з енергозаощадження, енергоефективності та сталого розвитку «Угода мерів», до якої щороку приєднуються нові міста та громади. Від 2008 року підписантами Угоди мерів стали понад 7000 міст Європи, з яких в Україні вже 142. 23 підписанти додалися до Угоди 19 червня 2017 року, у день відкриття Європейського тижня сталої енергії у місті Славутич.

Підписанти Угоди, місцеві та регіональні органи влади, беруть на себе добровільні зобов’язання щодо підвищення енергоефективності, нарощування використання відновлювальних джерел енергії, заходів щодо збереження клімату, зокрема, через зменшення викидів в атмосферу діоксиду вуглецю. Європейський Союз зі свого боку надає технічну та фінансову допомогу українським містам, які приєдналися до Угоди мерів та готові розробляти і запроваджувати Плани дій сталого енергетичного розвитку на своїх територіях.

Серед нових підписантів Угоди мерів Переяслав-Хмельницький міський голова Тарас Костін: «Ми до цієї угоди йшли впродовж року.На жаль Україна в числі найбільш енерговитратних країн. Тому ми приєднуємося до цієї угоди. Маємо думати про майбутні покоління, щоб вони жили в екологічно чистому просторі. Потрібні енергоефективні технології, термомодернізація будинків і багато іншого. Європейці вже пройшли цим шляхом, а ми тільки починаємо, і їхній досвід нам дуже допомагає». Серед проблем міський голова назвав складнощі із написанням якісних проектів через нестачу відповідних фахівців. «Така проблема справді існує, – підтверджує менеджер з комунікацій FGLEnergyОксана Кадочнікова. – Коли план дій сталого енергетичного розвитку розроблений і передбачені конкретні заходи для підвищення енергоефективності, тоді Європейська ініціатива готова надати кошти. Отже потрібно вдало розробити такий план». Серед першочергових заходів, запланованих у місті, Тарас Костін назвав термомодернізацію комунальних закладів, будинків, шкіл, садочків, яка, на його думку, заощадить як мінімум 15-20% від загального споживання енергії. Щодо приєднання до Угоди мерів тих, хто ще не визначився, він побажав розуміння відповідальності перед майбутніми поколіннями. Водночас вважає, що інформаційна кампанія має бути потужнішою, аби інформація про такі важливі європейські ініціативи доходила до кожного.

Рух підтримки європейських ініціатив щодо сталого розвитку дедалі набирає обертів. Нарешті Верховна Рада України ухвалила Закон «Про фонд енергоефективності». Фонд наповнюватиметься коштами держбюджету, донорів та приватних інвесторів і слугуватиме технічним та фінансовим інструментом для впровадження енергоефективності , зокрема, у сфері модернізації житлових будинків.Однак потрібна підтримка парламентом ще кількох законопроектів, які мають запрацювати у пакеті з законом про Фонд енергоефективності, а саме: «Про енергоефективність будівель», «Про комерційний облік комунальних послуг», «Про комунальні послуги».

Під час проведення заходів Європейського тижня сталої енергії у місті Славутич, Асоціацією «Енергоефективні міста України» було прийнято звернення до Верховної Ради України з вимогою якнайшвидшого ухвалення таких необхідних законодавчих актів. «Наявні на сьогодні новітні архітектурні рішення та будівельні технології, матеріали та конструкції дозволяють докорінно змінити дотеперішню практику термореновації фонду будівель та нового будівництва без потреби наступних інтервенцій в міру подорожчання традиційних енергоносіїв, оскільки їхнє споживання відразу спадає до мінімуму, що уможливлює повний перехід на відновлювані джерела енергії», – говориться у зверненні. Його підписанти, мери 72 міст-членів Асоціації «Енергоефективні міста України» та 110 міст-підписантів Угоди мерів також переконані, що комплексне виконання заходів, спрямованих на підвищення енергоефективності будівель, дасть потужний поштовх для підприємництва, пов’язаного з сучасною архітектурою та будівельною галуззю.

До речі, у Європі діє класифікація будівель у залежності від рівня енергоспоживання:

          «Старий будинок» (побудований до 1970-х років) – потребує для опалення близько 300 кВт-годин на м2 в рік;

          «Новий будинок» (побудований з 1970-х до 2000 року) – 150 кВт-годин на м2 в рік;

          «Будинок низького споживання енергії» – 60 кВт-годин на м2 в рік; ( З 2002 року у Європі не дозволяється будівництво понад низький стандарт споживання енергії).

          «Пасивний будинок» – 15 кВт-годин на м2 в рік; (Вже прийнятий Закон, відповідно до якого з 2019 року у Європі буде заборонено будувати будинки за стандартом нижче «пасивного будинку».)

          «Будинок нульової енергії» – будинок за архітектурою того ж стандарту, що й «пасивний будинок», але оснащений таким чином, щоб споживати тільки ту енергію, яку саме виробляє – 0 кВт-годин на м2 в рік;

          «Будинок плюс енергії» – будинок, який за допомогою інженерного обладнання – сонячних батарей, колекторів, теплових насосів, рекуператорів та іншого – виробляє більше енергії, ніж споживає. (Джерело https://architec.com.ua)

Створенням «пасивних будинків» в Україні, зокрема, займається архітектор Тетяна Ернст, яка привезла на тематичну виставку до Славутича свої проекти. «Будинок Сонця» у Києві став першим українським проектом, занесеним до міжнародного каталогу пасивних будинків. Є пасивний будинок і у Чернігові.

Віра Лобановська

Довідково:

З 19 по 23 червня 2017 року у місті Славутич Київської області проходив Європейський тиждень сталої енергії. У церемонії відкриття взяли участь Томас Фреллесен – заступник Голови представництва Європейського Союзу в Україні, Юрій Фомічев – міський голова м. Славутич Київської області,Володимир Удовиченко – Президент клубу мерів України,Олег Міщенкозаступник голови Київської облдержадміністрації, Володимир Гаразд -Президент Асоціації «Енергоефективні міста України», міський голова м. Долини.

У рамках тижня відбулася міжнародна конференція «Угода мерів та енергоефективність будівель: вчора, сьогодні, завтра». Також ще 23 міста приєдналися до Угоди мерів – ініціативи Європейського Союзу, що надає технічну та фінансову допомогу українським містам, які взяли на себе зобов’язання впроваджувати енергоефективні заходи, передбачені Планами дій сталого енергетичного розвитку.

УГОДА МЕРІВ КРОКУЄ УКРАЇНОЮ
Оцініть матеріал!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Здесь размещаете любое содержание.... (Події зараз вимкнено)