Чи реально зробити громадський транспорт зручним?

28 березня о 14:00 у прес-центрі «Чиста політика» відбувся круглий стіл на тему «Чи реально зробити громадський транспорт зручним та безпечним у Чернігові?».
На заході були присутні як перевізники міста, так і компетентні експерти:
– урбаніст, транспортний експерт з Києва Григорій Мельничук;
– координатор напрямку реформування громадського транспорту Громадської організації «Агенція міських ініціатив» Тетяна Романова;
– начальник Управління транспорту та зв’язку Чернігівської міської ради Олександр Рижий;
– заступник начальника Управління транспорту, транспортної інфраструктури та зв’язку Чернігівської міської ради Наталія Сікач;
– депутат Деснянської районної у місті Чернігові ради Ігор Полуян.
Під час круглого столу було обговорено наступні питання:
• Як налагодити пасажирські перевезення у вечірній час: аналіз ситуації та рішення?
• Що таке «Тактовий розклад» і чому він потрібен?
• Як ефективно запровадити монетизацію пільгових перевезень у місті?
Розпочала захід Тетяна Романова, яка зазначила, що круглий стіл проводиться в рамках реалізації проекту «Громадський транспорт: ефективність використання бюджетних коштів» у Чернігові, що реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», за яким було проаналізовано роботу громадського транспорту в цілому та дотримання графіків руху у вечірній час окремо на Масанах, чому допомагав столичний експерт Григорій Мельничук.
Транспортний експерт Григорій Мельничук доповів про результати аналізу та його висновки і рекомендації:
Дублювання маршрутів, нерівномірний графік руху громадського транспорту на прикладі мікрорайону «Масани», призводить до постійного недотримання графіку руху та хаосу в сфері громадського транспорту. Активісти проаналізували роботу громадського транспорту (комунального і приватного) у вечірній час 19 лютого 2018 року (з 19.00 до 24.00) і прийшли до висновку, що графіки роботи більшості маршрутів є неефективними і незручними, як для пасажирів так і для перевізників.
На основі аналізу маршрутів тролейбусів № 6 і 11 та маршрутних таксі № 15,20,21,23 виявлено проблеми вечірнього сполучення:
– нерівномірний інтервал руху (від 1-2 до 20 і більше хвилин очікування) і, як наслідок, низька довіра до громадського транспорту з боку пасажирів;
– низька наповненість салонів громадського транспорту і, як наслідок, величезна собівартість вечірніх перевезень для перевізників.
Також Григорій Мельничук доповів про поняття «тактовий розклад», який може стати альтернативою у нашому місті, адже встановлення GPS-навігаторів на рухомому складі з публічним онлайн-доступом до них, інформування пасажирів про час до прибуття транспорту за допомогою інформаційних табло на зупинках та інформування про похвилинні графіки руху на зупинках громадського транспорту є дієвими способами підвищення привабливості громадського транспорту (і, відповідно, збільшення пасажиропотоку), однак найбільш ефективним заходом, особливо у непікові і вечірні години є запровадження тактового розкладу.
Принцип тактового розкладу дуже простий – графіки руху громадського транспорту повторюються щогодини за певними правилами – наприклад, кожні 10, 15, 20, 30 чи 60 хвилин. Це значно спрощує запам’ятовування – а отже пасажири можуть завчасно керувати своїм часом і виходити до зупинки незадовго до відправлення.
Тактовий розклад – це адміністративний захід, що не потребує додаткових витрат. Збільшення тривалості обороту тролейбусів (до кратної кількості хвилин) є незначним і не вплине суттєво на тривалість робочого часу водіїв, в той же час довжина оборотного кола, а, отже, і енергоспоживання, лишається незмінним.
Також тактовий розклад за умови дотримання графіків руху (за допомогою єдиного диспетчерського центру та GPS-навігаторів) дозволяє здійснювати синхронізацію графіків руху кількох маршрутів, що рухаються спільною ділянкою. Застосування при цьому тролейбусів з можливістю автономного ходу також створює додаткові можливості розширення маршрутної мережі на ділянки, де відсутня контактна мережа.
В результаті аналізу було запропоновано наступні принципи оптимізації:
– синхронізація графіків руху тролейбусів та маршрутних таксі та забезпечення рівномірних інтервалів руху – передбачає збільшення маршрутної швидкості тролейбусів та зниження для маршрутних таксі;
– скорочення дублюючих маршрутів (дублюванням вважається повторення маршруту з відхиленнями на незначній частині траси на невеликі відстані);
– диференціація графіків залежно від часового проміжку – робота всіх маршрутів до 19:00, скорочення дублюючих маршрутів після 19:00, збільшення інтервалів руху після 22:00.
Також розроблено сценарії роботи громадського транспорту у вечірній час:
Сценарій А (існуючий стан): обслуговування здійснюється двома маршрутами тролейбусів та 4 маршрутами маршрутних таксі з хаотичними інтервалами та рентабельністю і великою кількістю відправлень.
Сценарій В: синхронізація маршрутів тролейбусів та маршрутних таксі, що впорядкують інтервали між відправленнями:
– тролейбус №6 + маршрутка №15 + маршрутка №23;
– тролейбус №11 + маршрутка №20 + маршрутка №21.
Сценарій С: скорочення маршрутів-дублерів та реорганізація тролейбусного маршруту №6, що знизить кількість відправлень і зробить інтервали між ними оптимальними, а рентабельність – прогнозованою:
– тролейбус №6 (до вокзалу) + маршрутка №15;
– тролейбус №11 + маршрутка №20.
Також на заході обговорили питання, як ефективно запровадити монетизацію пільгових перевезень у місті, адже кабмін від 14 березня затвердив монетизацію пільг у всіх видах міського, приміського та міжміського транспорту і доручив обласним адміністраціям визначити суму виплат у розмірі не менше середньої вартості 30 поїздок у громадському транспорті.
Було істотно скорочено державний перелік пільговиків, а визначення їх категорій, по суті, було передано муніципалітетам – різні міста обрали різну тактику і способи скорочення перевезень пільговиків або хоч якогось їх врегулювання. Популярний захід – обмеження дії пільги у часі, тільки в непікові години (наприклад, з 10 до 16), щоб зменшити навантаження на транспорт в години пік. Такий захід прижився в Івано-Франківську, був скасований двома судами у Львові, нещодавно введено і швидко скасовано судом у Житомирі.
У Дніпрі пільговики можуть займати до 10% пасажиромісткості салону автобуса, а в Києві в метро введено проїзд пільговиків лише за «Картками Киянина». Система оформлення адресного проїзного діє у Вінниці в наземному транспорті.
В невеликих містах почали монетизувати пільги, не чекаючи «рішень згори».
В Коломиї пільговий проїзд двох типів – безлімітний та по талонам, в Умані для пільговиків пропонують ввести спеціальну систему електронного квитка.
Очікують, що саме електронний квиток стане основою монетизації пільг у міському громадському транспорті та обліку пільгових перевезень, бо система досить гнучка і дозволяє реалізувати різноманітні соціальні програми та адресні виплати.
Цікавим є закордонний досвід – у Польщі безлімітний безкоштовний проїзд є для людей за 70 років, при цьому молодші пенсіонери мають 50% знижку, у Ризі є велика кількість категорій, які забезпечені безкоштовним проїздом (студенти, школярі, непрацюючі і старші 75 років пенсіонери, інваліди третьої групи).
В результаті заходу було підсумовано, що у нашому місті варто покращувати співпрацю різних автоперевізників та організацію розкладу руху, для чого слід створити єдиний диспетчерський центр, необхідною є монетизація пільг або ж введення електронного проїзного, можливим є і введення вищих вечірніх тарифів.

Чи реально зробити громадський транспорт зручним?
4 (80%) 1 vote

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *