У Чернігові зводиться рекордна кількість житлових комплексів: благо це чи ризик?

Лише торік за темпами і обсягом введення готового житла в експлуатацію Чернігів фактично наздогнав докризовий рівень. За 2017-й житловий фонд  області збільшився майже на 128 тис кв м, з яких 80 тисяч зведено в обласному центрі, що становить близько 62% від загального обсягу новобудов регіону. Який у нас стан справ із первинним ринком у 2018-му?

Житлу у новобудовах віддають перевагу молоді сім‘ї або пари, тому це дешевше за вторинку. Тут новіші комунікації, молодий район і є можливість облаштувати житло за своїм смаком. Але варто зауважити, що витрати на ремонт у новому житлі становлять приблизно 1:1 на кожен квадратний метр. Тобто, ремонтний бюджет дорівнюватиме ціні за житло.

Відповідно до інформації, доступної з відкритих джерел – нині у Чернігові в активній фазі знаходиться будівництво одразу 20 житлових комплексів.

«Це своєрідний рекорд міста, бо такого різноманіття житлового будівництва у нас не бачили, мабуть, років 20, — зауважує експерт ринку нерухомості Олександр Панасюк. — До того ж, житло є на будь-який смак і розмір гаманця. Попри близькість до Києва, Чернігів завжди славився своєю помірною ціновою політикою. Цієї традиції дотримуються забудовники і зараз. Тому житло у Чернігові є вигідною інвестицією».

Загалом, усі міські забудовники воліють зводити висотні будинки на 9-10 поверхів, здебільшого превалює саме економ-клас з мінімальним набором опцій (чорнова стяжка, розведення, лічильники). Це і простіше із землею, і менше потрібно дозволів, аніж, наприклад, на 3-4 будинків заввишки 5 поверхів, і дешевша буде ціна квадратного метру. Найпопулярніший у будівельників район — Масани. Саме тут нині кипить робота одразу над трьома багатоповерхівками, ще одна — в проекті.

Недоліки

Чернігівські забудовники економлять на чому тільки можуть: на матеріалах та їхній якості. Пліснява та грибок, проблеми з вентиляцією ще на етапі будівництва — почасте явище. Також в Чернігові є нормальною практикою, коли будинки здаються із затримкою термінів на рік, а то і два. Є проблеми з підключенням до електроенергії.

Досить згадати ситуацію із забудовою по вулиці Чорновола, коли новосели змушені були перекривати дорогу, аби міська влада звернула увагу і вирішила проблеми з підключенням будинку до електроенергії. А ще люблять у нас будувати взагалі без парковки, причому це стосується як економ-варіанту, так і більш дорого сегменту. Відомий приклад –  будинок на Масанах блакитного кольору, найвища багатоповерхівка, де купляли квартири навіть чернігівські нардепи, а от тепер свої дорожезні автівки змушені паркувати на найближчих газонах. Бо інакше – просто ніде. Не люблять у нас забудовники облаштовувати зону відпочинку та дитячі майданчики, міркуючи таким чином – якщо вони сплачують пайові внески, то нехай про соцінфраструктуру у міської  влади голова болить.

Але і це ще, так би мовити, квіточки. За прогнозами — якщо у Чернігові чиновники не зведуть ще кілька садочків і шкіл — вже за пару років у місті виникне критична ситуація, бо наразі відповідно до даних електронної черги у садочки – в кожний дошкільний заклад за рік до вступу формується черга не менше ніж з півсотні дітей. Вже намітилася загрозлива тенденція у мікрорайонах ЗАЗ та Олександрівка, де забудовники гатять житлові комплекси на кілька сотень квартир. На ЗАЗі – поруч школа №23, якій майже 100 років, про її аварійний стан і нагальну реконструкцію хто тільки не писав. А міська влада вже котрий рік говорить про створення там навчально-виховного комплексу спільно із садочком, але, віз і нині там. З садочками на околицях міста взагалі швах. Те саме і на Олександрівці. Єдиний в місті садочок, який нині будуть – тільки на Масанах.

Тому радимо, перш ніж купувати житло, пошукати у мережі відгуки щодо забудовника та його проектів, перевірити чи є поблизу і які – магазини, школи, садочки, як і коли планує девелопер підключати дім до комунікацій.

 

Замість висновків

Те, що в Чернігові ожив первинний ринок – без сумніву, прекрасно, однак, як і в будь-якій діжці з медом, тут теж є свою ложка дьогтю. Бо десятки тисяч квадратних метрів новобудов означають одне – не зростання нашої купівельної спроможності, а лише своєрідне бажання вберегти свої кревно зароблені від інфляції. Це такий собі варіант банківського депозиту, тільки у квадратних метрах. Або простіше кажучи, інвестиція. Тобто, житло стоятиме порожнім довго – аж допоки на нього не знайдеться орендар чи новий власник. Між іншим, чимало новоселів, які купляють житло саме для проживання, нарікають – нові будинки стоять напівпорожні, а квартири усі викуплені.

Відтак, це створює інший ризик – перенасиченість ринку або чергову мильну бульбашку. Бо природа не терпить порожнечі, і рано чи пізно ці інвестовані квартири все ж таки потраплять у продаж. Що буде тоді? Прогнозувати важко – але якщо тисячі помешкань продаватимуть одномоментно, то це здатне буквально обвалити до критичного рівня і без того рекордно низьку вартість житла на вторинному ринку. За висновками експертів, ціни на житло у Чернігові досягли свого мінімуму за останні 10-12 років. Якщо вони впадуть ще нижче – то чи буде сенс будувати нове житло? Питання лишається відкритим.

Анастасія Гончаренко

У Чернігові зводиться рекордна кількість житлових комплексів: благо це чи ризик?
3 (60%) 1 vote

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *