Реформа місцевого самоврядування на Чернігівщини: плюси, мінуси, виклики

Децентралізація влади — це найбільш відома реформа, яка сьогодні вважається однією з найуспішніших в Україні. Цю тезу проголошують керівники нашої держави. Цю тезу підтверджують і іноземні партнери нашої країни. Ця теза звучить і з вуст голів перших об’єднаних територіальних громад (ОТГ), яким вдалося впіймати «децентралізаційну» хвилю і дійсно вдалося стати успішними. Та дійсно все так добре, як нам розповідають?

Що маємо?

Реформа місцевого самоврядування, яка розпочалася з 2014 року, дійсно дає позитивні результати, оскільки процеси рухаються в одному напрямку, не зважаючи на перешкоди та деякі неузгодженості в діях центральної влади і на законодавчому рівні.

З одного боку начебто повноваження, гроші, можливості — «всьо для громад», а з іншого — Верховна Рада й досі не прийняла тих законів, які могли б значно спростити життя територіальних громад  та створювали більш сприятливі умови для розвитку. Там «зверху» не доводять до логічного завершення всі перетворення. Чи то не вистачає політичної волі чи то бояться втратити можливість управління і продовжують «тримати руку на пульсі». А виборчі кампанії стартують вже ось-ось.

Однією з особливостей реформ в Україні зазвичай є те, що жодна не була реалізована принаймні на половину. Чи стане реформа місцевого самоврядування проривом і переламає звичну тенденцію — покаже час.

Чернігівщина увійшла в процес децентралізації однією з перших. За чотири роки реформування тут з’явилися лідери, аутсайдери та ті, хто наче об’єднався, але ще не зрозумів для чого.

Влада рапортує

У своєму підсумковому звіті Валерій Куліч, тепер вже екс-губернатор Чернігівської області, зазначав: «В області функціонує 37 ОТГ, чекають призначення перших виборів ще три громади, у трьох ОТГ триває процес приєднання суміжних сільських рад. Згідно рейтингових даних Мінрегіону упродовж трьох останніх років Чернігівська область стабільно посідає місця у першій п’ятірці регіонів щодо темпів проведення реформи децентралізації. Чернігівщина — одна з шести областей, де перспективний план формування ОТГ покриває 100% території регіону, наразі очікується його затвердження урядом».

У результаті реформи громади отримали зростання власних доходів: у 2016-2017 роках ОТГ додатково отримали 116,2 мільйона гривень державної субвенції на розвиток інфраструктури, за рахунок яких реалізовані 134 інфраструктурні проекти. Цьогоріч за кошти субвенції (143,3 мільйона гривень) планується реалізувати 177 проектів.

«Це прямо впливає на якість життя у громадах. І це вже відчули самі жителі цих громад. За підсумками 2017 року Чернігівщина була у п’ятірці лідерів з використання субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ (99,43%), 2 місце — по використанню коштів ДФРР (99,3%)», — повідомляє сайт Чернігівського ОДА.

Першим пощастило? Знервовані та щасливі

Перші п’ять об’єднаних територіальних громад в Чернігівській області були створені наприкінці 2015 року. Це – Кіптівська та Деснянська у Козелецькому районі, Вертіївська у Ніжинському, Парафіївська у Ічнянському та Макіївська у Носівському районах. Всього 19 колишніх сільських та селищних рад, 57 населених пунктів.

Кожній з них об’єднання далося нелегко. Як згадує Володимир Кучма, голова Кіптівської ОТГ, спротив був колосальний: «Не буду приховувати, палиць у колеса було немало. Косо дивилися, як в області, так і в районі. Навіть відмовляли нардепів їхати до нас». Сьогодні Кіптівську громаду ставлять всім у приклад, тут вже побували і Посли G7, і міністри. Фактично ОТГ перетворилася на «приклад» для інших.

Великі ризики перетворилися на великі здобутки. Ці п’ять громад отримали від держави значні  фінансові бонуси. І тому залюбки демонструють гостям зміни, які відбулися у їх селах та селищах завдяки реформі. Відремонтовані садочки, школи, будинки культури, амбулаторії та ФАПи. Хтось хвалиться новим пожежним депо, у когось з’явився сучасний Центр надання адміністративних послуг, а хтось зробив «море»: викопавши величезний ставок для жителів та гостей громади.

Подивившись на успіхи перших п’яти ОТГ, на Чернігівщині протягом 2016-2017 років утворилися ще 32 громади. З початку 2018 року всі вони перейшли на прямі фінансові відносини з державним бюджетом.

В принципі у кожної громади своя історія успіху та своя дорога невдач. Комусь на старті все легко, а хтось втомився від постійних невдач. Таке життя. Ті, хто розпочав реформу місцевого самоврядування можливо не до кінця зрозуміли який подарунок вони зробили людям. От тільки б закони приймали швидше і не втручалися…

Далі буде.

Оксана Науменко

Реформа місцевого самоврядування на Чернігівщини: плюси, мінуси, виклики
Оцініть матеріал!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *