Чи може об’єднана громада стати успішною без економіки?

Одна з основних ідей реформи децентралізації – це передача повноважень на місця. З цими повноваженнями прийшли начебто збільшені доходи, але і витрати також зросли.

Утворюючись, громади отримують кошти на соціально-економічний розвиток – це так звані «підйомні» або «цукерка». Поки що кожен рік на розбудову інфраструктури ОТГ виділяється субвенція. За рахунок цих грошей органи місцевого самоврядування латають дороги, ремонтують школи та садочки, сільські клуби та ФАПи, відновлюють освітлення та будують водогони, купують транспорт для комунальних підприємств.

Економічний дисонанс

Часто зусилля та фінанси громад, спрямовуються на напрямки та проекти, які у майбутньому вимагатимуть тільки витрат. Навіщо вкладати в ремонт сільського клубу мільйони, якщо у селі живе триста людей? Навіщо робити капітальний ремонт приміщення школи, якщо у наступному році тут буде навчатися лише десять учнів і її треба буде закрити? Що робити, якщо податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) отримується тільки від працівників бюджетної сфери, а потрібно думати про скорочення кадрів?

Один із викликів сьогодення звучить так: громадам треба вчитися заробляти гроші. Про інвесторів, технопарки та розвиток бізнесу мріють всі, але чи готові і чи можуть вони створити умови для залучення підприємців? Щоб залучати партнерів для розвитку, заводити бізнес, необхідно мати територію або земельні ділянки, налагоджені комунікації та транспортну мережу.

Але навіть якщо підприємства з’являються на території громад, і влада звітує про успіхи реформи, то поза кадром залишається той факт, що ці суб’єкти господарювання часто зареєстровані за місцем реєстрації головного офісу, а не виробничих потужностей. А тому ОТГ недоотримує ПДФО працівників цього підприємства, а погоджується на менші доходи на кшталт соціальної угоди або екологічного податку.


ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ:

Реформа місцевого самоврядування на Чернігівщини: плюси, мінуси, виклики


З початку 2018 року розпочалися рухи в напрямку передачі земель за межами населених пунктів об’єднаним громадам. Влада склала графік передачі земель, але на даний час тільки 11 громад Чернігівщини отримали можливість розпоряджатися цими ресурсами. А якщо ти не в повній мірі володієш інформацією про територію, то як можна створювати план розвитку?

Багато говорять про розвиток туристичного напрямку. Зелений туризм – як перспективний вид бізнесу. А коли доходить до діла, то зустрічати туристів не готові: погані розбиті дороги, практично відсутні готелі, нормальні заклади харчування, закриваються автостанції. Немає можливості отримати елементарні послуги у вигляді розкладу руху маршруток. «Ось-ось приїде», — це міра часу знайома всім жителям сіл.

Та що вже казати, якщо громадські туалети — це розкіш навіть для міст обласного значення, а у сільських населених пунктах про це навіть не мріють. А там, де створюються так звані туристичні об’єкти або зелені садиби, вони часто нагадують комори із старим непотребом та амбіціями. Експлуатується те що є, на оновлення чи то не вистачає коштів, чи вважається: якщо турист доїхав, то і так буде.

Один із голів ОТГ для залучення дрібних підприємців в громаду пропонує безподатковий рік. На його думку, за цей час господарник може стати на ноги і вже тоді приноситиме прибутки у скарбницю громади.

Кадровий голод та відсутність лідерів

Але гроші не принесуть результату, якщо ними неефективно розпоряджатися. Сьогодні держава надає фінансову підтримку ОТГ, але з часом доведеться вчитися самим заробляти. Для того, щоб громада розвивалася успішно та ставала спроможною, потрібні фахові кадри.

І однією з найбільших проблем є кадрова: потрібні фахівці для нових виконкомів, робота в яких потребує більшого обсягу знать та досвіду. Все треба робити системно, швидко і «на вчора».

Новоствореним керівникам ОТГ та працівникам самоврядування доводиться в процесі опановувати нові професії, вчитися і працювати одночасно, відповідаючи за життя людей, які довірили їм своє майбутнє. Найгірше в цій ситуації тим, хто став головою за чиєюсь командою: нардепа або партії, чи просто випадково. Ці керівники постійно оглядаються на районну або обласну владу, і фактично стають маріонетками у чиїхось політичних іграх. Вони бояться зробити зайвий крок і несамостійні у прийнятті рішень.

У громадах не вистачає лікарів та медичних сестер, фахових юристів та економістів. Молоді спеціалісти та випускники ВНЗ не дуже хочуть їхати у сільську місцевість, особливо якщо вони виросли у селі. Навіть можливість отримати квартиру та земельні ділянки, повагу та гідну заробітну плату не додає привабливості.

Взагалі, розвиток економіки створює робочі місця, наповнює бюджет, допомагає реалізовувати проекти, повертає молодь у села і дає надію на відродження сільських територій. Це не новина. Але виграє той керівник, який зуміє заманити фахівців у свою громаду, організувати роботу підприємств замкненого циклу, щоб на виході був готовий продукт. А фахівець буде пишатися своєю громадою, своєю належністю до цієї спільноти успішних людей.

Далі буде…

Автор: Оксана Науменко

 

 

Чи може об’єднана громада стати успішною без економіки?
Оцініть матеріал!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *