Якою мовою розмовлятиме інтернет? (Роздуми над законодавчим проектом)

На початку жовтня у першому читанні  прийнятий законопроект про функціонуваннях державної мови в Україні.

У документі, що ліг в основу майбутніх правил, доволі жорстко  прописані вимоги до мовних форматів інтернет-сайтів компаній і організацій ( законопроект 5670-Д  стаття 23, п.6   http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1).

А саме: інтернет – представництва (в тому числі інтернет-сайти, сторінки в соціальних мережах тощо) органів державної влади, підприємств, установ й організацій державної та комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також юридичних осіб приватного права та фізичних осіб – підприємців, що реалізовують товари й послуги в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (в тому числі інтернет-сайтів, сторінок в соціальних мережах тощо), виконаних державною мовою, можуть також існувати версії іншими мовами. Версія українською мовою завантажується за замовчуванням та має не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії.

З огляду на політичний запит подібного закону, друге читання і прийняття його в цілому, очевидно, відбудеться ще до президентських виборів, а, отже, найближчим часом.

Що це означає для звичайного підприємця, який пропонує товари та послуги в українському інтернеті?

По-перше,  із запровадженням норм закону з’явиться  нагальна  і невідкладно потреба перекладу  всієї інформації  сайту – від технічних елементів (навігаційні та інтерактивних елементів), текстів, описів товарів та послуг, до, ймовірно, записів блогу та стрічки новин.

По-друге, за свідченнями статистики, більшість пошукового трафіку здійснюється  за російськомовними запитами. Тож, аби зберегти  позиції в пошуку, необхідно буде створювати на субдомені  дзеркало сайту . Або йти на існування  двомовного  сайту, принаймні,  російською  та українською.

По-третє, виходячи з логіки законопроекту, всі елементи  інтерактивного спілкування з клієнтами – форми до заповнення, сповіщення про акції та розпродажі, листи клієнтам тощо – обов’язково мають бути українською.

Законом не забороняються версії сайту будь-якими іншими мовами. Більше того, використовуючи популярні зараз вікна що випливають, вже на стартовому етапі, клієнта можна запитувати про мову, якою він бажає отримати інформацію і перенаправляти його на відповідну версію сайту. Але це знову ж таки не виключає наявність україномовної версії «за замовчуванням», на що конкретно вказується у законопроекті.

Поки що проект не став законом. Отже, вірогідно, що при подальшому обговоренні  деякі статті  будуть  змінені. Та нині більшість зауважень і, власне, обговорення ведеться лише навколо екзаменації держслужбовців та самих депутатів, існують небезпідставні побоювання: саме інтернету зміни не торкнуться…

І тому власники сайтів, що планують і в подальшому працювати з українськими користувачами, вже зараз треба зважитися на кардинальні зміни подання інформації на власних інтернет-ресурсах.

Ті власники сайтів,  котрі швидко  почнуть впроваджувати нові норми  в життя, першими  отримають відчутний зиск, бо кількість україномовних запитів та посилань буде відчутно зростати . Та й тексти посилань (анкори)  стануть україномовними.

Необхідно звернути увагу на те, що при перекладі сайтів перекладатимуться й закриті частини – навігація, опис зображень мета-теги та інше. Зокрема, й вірне використання редиректів (перенаправлень для пошукових систем) та тегу “canonical” дасть можливість не втратити посилання, що має сайт, а відповідно й позиції в пошукових системах. Тож до роботи над перенесенням  потрібно буде залучати не тільки перекладачів, а й SEO- спеціалістів.

Які найбільш прості та дієві заходи, що допоможуть вже зараз підготувати сайт до змін в законодавстві?

  1. Встановити модуль перекладач. Їх існує достатньо багато для різних CMS (систем керування контентом). Втім, частина їх реагує на мову, що за замовчуванням виставлена в браузері клієнта і віддає йому ту версію, на яку налаштований браузер. Мова в браузері законом не регламентується – можна через це отримати зовсім не те, що планували.
  2. Створити додаткову мовкну версію сайту. Це – оптимальний варіант, який справді не настільки довгий та складний, як це здається з першого погляду. Кваліфікована агенція зможе створити додаткову версію сайту досить швидко та якісно. Відчутною перевагою стане не тільки збереження, а й збільшення кількості пошукових запитів, за якими потенційні клієнти знайдуть сайт в мережі – за рахунок додавання запитів українською.
  3. Повністю перекласти сайт. Технічно – це тотальний переклад всіх елементів: технічних, інформаційних. Такий переклад дозволить отримати україномовний інтернет-ресурс, що повністю відповідатиме новим вимогам законодавства.
  4. Частково перекласти. Подібний поетапний переклад інформації інтернет-ресурсу дозволить поступово отримати україномовний продукт. До нього входять:
  • Переклад функціональної частини сайту – меню і загальних навігаційних елементів;
  • Переклад тексту головної сторінки та інших основних сторінок;
  • Переклад МЕТА-ТЕГІВ (функціональна інформація для пошукових систем);
  • Переклад усіх текстів на сайті.
  1. Встановити модулі перекладачів.

За матеріалами інтернет Агенціі WebJump

Якою мовою розмовлятиме інтернет? (Роздуми над законодавчим проектом)
Оцініть матеріал!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *