Menu

Президент затвердив новий військово-адміністративний поділ України

Президент України Петро Порошенко своїм Указом затвердив новий військово-адміністративний поділ території України. Глава держави увів у дію відповідне рішення РНБО від 27 січня 2016 року.

Військово-адміністративний поділ території України встановлює територіально-географічні межі відповідальності органів військового управління Збройних Сил України за виконання військово-адміністративних функцій у сфері оборони на суші, у повітряному та морському просторі з урахуванням території, яка згідно із законами України та постановами Верховної Ради України визнана тимчасово окупованою.

poroshenko 1

Необхідність зміни військово-адміністративного поділу території України обумовлена положеннями Воєнної доктрини України, що передбачають механізми реагування на актуальні загрози воєнній безпеці держави, зокрема з боку Російської Федерації, а також структурними змінами у системі управління Збройних Сил України, удосконалення якої відбувається відповідно до Замислу реформування Збройних Сил України та Стратегічного замислу застосування Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з відсічі збройної агресії проти України, затверджених Президентом України.

Указ Президента визначає та нормативно врегульовує питання розмежування території держави на військово-адміністративні райони в інтересах забезпечення оборони України.

Сухопутна територія України поділяється на чотири військово-сухопутні зони та окремий військово-сухопутний район, які є районом відповідальності оперативних командувань «Північ», «Південь», «Захід» і «Схід».

Повітряний простір України поділяється на три військово-повітряні зони та один окремий військово-повітряний район, які є районом відповідальності повітряних командувань «Захід», «Південь» та «Центр».

Морський простір з урахуванням правового статусу тимчасово окупованих територій внутрішніх морських вод і територіального моря України навколо Кримського півострову та окремого району Донецької області поділяється на «Чорноморську» та «Азовську» військово-морські зони відповідальності Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

Прес-служба Президента України

Детальніше ...

В Україні більше 4 мільйонів громадян працюють нелегально

Сьогодні, 25 травня, голова Державної служби України з питань праці Роман Чернега повідомив, що на даний момент більше 4 мільйонів громадян України працюють нелегально, повідомляє newsbanker.com.

«На сьогоднішній день в країні легально працює від 8,5 до 9,5 мільйонів громадян. Я думаю, що десь 4-4,5 мільйонів людей працюють нелегально», - розповів голова служби.

Зазначимо, що згідно з офіційними даними Держстату, які були опубліковані в березні цього року, рівень безробіття в Україні збільшився до 9,7%, раніше цей показник був на рівні 7,7%.

 

Детальніше ...

Україна закінчила квартал із профіцитом бюджету в 3,6 мільярда - "уперше за багато років"

Державний бюджет України за підсумками першого кварталу поточного року зведений із профіцитом 3,6 млрд грн. Як інформує УНІАН, про це заявив перший заступник міністра фінансів України Ігор Уманський в ході засідання Національної тристоронньої соціально-економічної ради.

«Перший квартал ми вперше за багато років виконали з профіцитом державного бюджету 3,6 млрд грн, доходи держбюджету за цей період зросли приблизно на 37%», - сказав Уманський.

За його словами, доходи місцевих бюджетів за вказаний період зросли на 35%, причому без урахування території проведення антитерористичної операції доходи зросли на 39,5%.

Як повідомлялося раніше, дефіцит держбюджету України за підсумками січня-лютого 2015 склав 8,743 млрд грн, що на 3465 млн грн, або в 1,7 разу, більше від дефіциту за аналогічний період минулого року у розмірі 5279 млн грн.

Дефіцит зведеного бюджету України за цей період склав 272 млн грн, що майже у 9 разів менше від показника за січень-лютий 2014 року.

За підсумками січня дефіцит держбюджету склав 9185 млн грн, дефіцит зведеного бюджету - 2,555 млрд грн.

Чинний держбюджет України на 2015 рік передбачає доходи на рівні 502,260 млрд грн, витрати - 566,870 млрд грн, граничний обсяг дефіциту у розмірі 75,820 млрд грн, або 4,1% ВВП, поріг держборгу на рівні 1394 млрд грн.

Фактичний дефіцит держбюджету за 2014 рік, включаючи випуск ОВДП для компенсації різниці в тарифах місцевим бюджетам на оформлення відшкодування ПДВ, склав 78070 млн грн, що на 20,7% більше від показника за 2013 рік.

 

Детальніше ...

Україна дозріла до децентралізації, – з міжнародного круглого столу у Львові

Українське суспільство показало високий рівень самоорганізації і під час Майдану, і зараз, коли допомагає з забезпеченням армії. Це означає, що українські громади дозріли до проведення реформ з децентралізації. Але час після Революції гідності, на жаль, не показує поступу у цьому напрямі.

Як пише zik.ua/ua про це сьогодні у Львові під час міжнародного круглого столу на тему ««Галичина – центр оновлення та реформ. Децентралізація влади на прикладі європейського досвіду» заявив представник громадського об’єднання «Пліч-о-пліч заради майбутнього» Юрій Антоняк.

«Питання децентралізації влади зараз особливо актуальне у зв’язку з ратифікацією Угоди про асоціацію України та ЄС. Досвід наших сусідів, країн Європейського Союзу, є в цьому питанні надзвичайно важливим для нас. Зараз триває боротьба проти агресії Російської Федерації щодо України, але не зважаючи на всі виклики і загрози, пріоритетом для нас має бути проведення реформ», – наголосив представник Міністерства закордонних справ України у Львові В’ячеслав Войнаровський.

Депутат ради району Середмістя у Варшаві, віце-президент комісії архітектури, охорони середовища і комунального господарства Гжегож Волькевіч розповів про польський досвід децентралізації, про права, які мають зараз місцеві громади в Польщі, і про розподіл податків між місцевим і центральним бюджетом. «Повноваження територіальних громад без забезпечення їх фінансами не мають сенсу», – підкреслив він.

Голова ГО «Асамблея малого і середнього бізнесу» Ігор Гурняк акцентував на тому, що в Україні, на відміну від Польщі, територіальні громади не мають статусу юридичної особи. Натомість такий статус мають різні органи влади, а отже, мають право власності, в тому числі на землю. Звідси – хаос і махінації у питаннях приватизації. «І після Майдану ми бачимо, що нічого не змінюється, продовжуються фіктивні приватизаційні процеси за корупційними схемами», – заявив він.

«На сьогодні децентралізація неможлива, немає кому передати повноваження. Спочатку громади мають набути статусу юридичної особи», – наголосив Ігор Гурняк.

Круглий стіл відбувається у Львові з ініціативи громадського об’єднання «Пліч-о-пліч заради майбутнього» та фундації «Вища школа професійної політики» впродовж 18-19 вересня. До участі у заході запрошені, зокрема, представники Польщі, Франції, Латвії.

 

Детальніше ...

Росія "перекрила повітря" транзитним українським літакам

Росія припинила транзитні рейси українських авіакомпаній через свою територію до низки країн, пише ТСН.

Про це повідомив російський прем'єр-міністр Дмитро Медведєв у четвер, 7 серпня, на засіданні уряду РФ.

"Росія припиняє транзитні рейси українських авіакомпаній через повітряний простір РФ в Грузію, Азербайджан, Вірменію і Туреччину", - сказав він.
 
Як повідомлялося раніше, Євросоюз готовий закрити небо для російських авіакомпаній. Європа готова і надалі "закручувати гайки".
 

 

Детальніше ...

Газові переговори України-ЄС-Росії відновляться 12 вересня

Україна, Євросоюз і Росія відновлять переговори з проблемних "газових" питань у вересні, а не у серпні, як планували раніше. Зокрема, тристоронню зустріч на рівні міністрів енергетики і єврокомісара призначено на 12 вересня, пише ZN.UA.

Як заявив постійний представник Росії в ЄС Володимир Чижов, РФ вже надала Єврокомісії свої пропозиції "щодо вирішення української газової проблеми".

Нагадаємо, 19 липня європейський комісар з енергетичних питань Гюнтер Оттінгер заявив, що зустріч у тристоронньому форматі за участю України, Росії та ЄС для вирішення суперечних газових питань може відбутися через три тижні.

 

Детальніше ...

Україна накопичила 14 млрд кубометрів газу

Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк повідомив, що зараз у підземних газосховищах накопичено 14 млрд кубометрів газу і визнав, що поставки газу по реверсу у Європу замалі. Про це він сказав під час наради з питань диверсифікації ринків збуту українських промтоварів, передає кореспондент УНН .

“Зараз постачаємо газ по реверсу, його не вистачає. В Україні зараз накопичили 14 млрд кубометрів газу. Знайдемо джерело – будемо постачати газ, не знайдемо джерело – будемо в тяжких умовах споживати. Ми повинні до цього готуватись”, - наголосив А.Яценюк.

Нагадаємо, станом на 11 липня українські газосховища були заповнені на 45,39%.

Також нагадаємо, віце-прем'єр-міністр України – очільник Мінрегіонбуду В.Гройсман зазначив, що Україна має до кінця року купити 6-7 мільярдів кубометрів газу для проходження опалювального сезону.

Раніше В.Гройсман доручив розробити план дій щодо забезпечення стабільного проходження Україною опалювального сезону без російського газу.

Як відомо, 16 червня "Газпром" припинив поставку газу в Україну і перевів українську сторону на режим передоплати.

Детальніше ...

Україна повністю закрила повітряний простір над зоною АТО

Для розслідування падіння "Боїнга-777" в уряді створена спеціальна комісія, пише Сегодня.ua.

Державна авіаційна служба з учорашнього дня, після підтвердження інформації про падіння "Боїнга-777" у Донецькій області, повністю закрила для польотів повітряний простір над Донецькою, Луганською областями та частиною Харківської області. Про це повідомляє прес-служба Міністерства інфраструктури.

Для розслідування падіння "Боїнга-777" в уряді створена спеціальна комісія. Крім того, готовність у сприянні встановити причини падіння повітряного судна "Мalaysia Airline" на території України висловили міжнародні організації з безпеки аеронавігації. Також до розслідування будуть запрошені представники авіаційної влади країни, громадяни яких знаходилися на борту літака.

Українська влада повідомляла, що літак збили терористи з зенітно-ракетного комплексу "Бук".

 

Детальніше ...

У питаннях агрострахування держава має діяти послідовно

Вітчизняне агрострахування є доволі молодим, проте вже потребує суттєвого оновлення. Такої думки дійшли учасники круглого столу, який 4 липня відбувся у Рівному.

Експерт IFC Роман Колібаба визначив 3 основні етапи розвитку українського агрострахування. Перший припав на період, який закінчився 2005 роком. «У цей час страхування відбувалося епізодично, не системно».

Інша ознака цього періоду – у договірні відносини напряму входили сільгоспвиробники та страховики. Держава лишень спостерігала за ними, а відтак, не надто зважала на проблеми, які виникали на ринку агрострахування.

На другому етапі, який тривав протягом 2005-2008 років, держава спробувала перехопити ініціативу й стати якщо не головним, проте й не останнім гравцем на агростраховому ринку. Вона запровадила механізм субсидованого агрострахування, який у передових в агропромисловому відношенні країнах вже давно став звичним явищем, а у нас все ще виглядає новаційною справою.

«У цей час, - зазначив Роман Колібаба, - зростали обсяги субсидування, а з ними й застраховані площі сільгоспугідь. Якщо у 2005 році рівень агрострахування становив лише 2%, то в 2007 році він збільшився до 8%».

Третій період розпочався з 2009 року і триває дотепер. Він характеризується багатьма позитивними змінами. Зокрема, у 2012 році було ухвалено закон «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою». У відповідності до нього, 7 листопада того ж самого року було створено об’єднання страховиків «Аграрний страховий пул».

Згаданий закон офіційно запровадив механізм субсидованого агрострахування. Проте намір держави своїми коштами посприяти зростанню рівня агрострахування в країні так і залишився нездійсненим. Субсидоване агрострахування фактично припинилося у 2009 році.

Вважалося, що його відсутність буде тимчасовим, проте і до сьогодні його не вдається відродити. От і виходить, що у питаннях агрострахування, зазначив Роман Колібаба, Україна поводиться непослідовно: то вона робить кроки вперед, то задкує.

Таку свою непослідовність в агрострахуванні влада пояснює складною економічною ситуацією. Мовляв, у бюджеті немає вільних грошей, а ті, що є, спрямовуються на реалізацію серйозніших соціально-економічних програм.

Довід вагомий, але фахівці агрострахового ринку переконують у протилежному – якщо й надалі нехтуватимемо агрострахуванням, то можемо втратити аграрну галузь. А вона сьогодні посідає провідні позиції в національній економіці.

Тим паче, що АПК здебільшого працює під відкритим небом. Тому і не захищений від пекучого сонця, рясних дощів, градобою, міцних морозів і всього того, що називається природно-кліматичними катаклізмами.

Зрештою, це довели й події попередніх років. Наприклад, влітку 2007 року вітчизняні аграрії через посуху зазнали збитків на понад 1 млрд. грн.

У загальнопланетарному масштабі ці втрати набагато суттєвіші. Так, торік вони сягнули 300 млрд. дол. Жодна національна економіка не здатна витримати такого додаткового навантаження.

Проте у закордонні, за словами головного андеррайтера Агрострахового пулу Олександра Прищепи, ставлення державних органів до агрострахування зовсім інше. Воно вирізняється особливою повагою до нього.

Та ж Канада пережила різні часи – і вдалі, на зразок нинішніх, і не дуже успішні. Проте 60 років ця північноамериканська країна невпинно вибудовувала нинішню систему агрострахування. За цей час вона жодного разу не відступила від своїх намірів. Канадійці розуміли, що їх фермери годують країну двічі. Перший раз, коли пропонують свою продукцію до продажу на внутрішньому ринку, а другий – коли її реалізують за кордоном і таким чином вторговують значні кошти, які потім заходять в країну і підживлюють національну економіку.

Рівень агрострахування в Канаді порівняно з Україною незрівнянно вищий: він перевищує 60%. Там є навіть програми захисту сільгоспвиробників, які не можуть вчасно відсіятися через надлишкову кількість вологи.

У Туреччині за 8 років становлення системи страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою збори страхових платежів, за даними Романа Колібаби, збільшилися у 20 разів – з 12,5 млн. євро у 2005 році до суми, яка у 2013 році перевищила 250 млн. євро. В країнах ЄС ще у 2007 році сільгоспвиробники отримали 497 млн. євро державних субсидій на страхування сільськогосподарської продукції. Для порівняння – того ж року в нашій країні відповідний показник становив лише 47 млн. грн., а роком пізніше – 60,1 млн. грн.

До певної міри, Україна прагне надолужити втрачений час. Тому Агростраховим пулом був розроблений проект Концепції розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції. Значну допомогу у цьому йому надали фахівці IFC.

За визнанням учасників рівненського круглого столу, в цілому документ здатен стати підґрунтям для майбутньої Концепції. Але як будь-який інший проект, він потребує серйозного доопрацювання. Зокрема, це стосується і субсидованого агрострахування.

Попередній механізм надання субсидованого агрострахування, за якого держава заднім числом компенсувала сільгоспвиробникові 50% сплаченої ним страхової премії, на переконання Романа Колібаби, вже остаточно заіржавів і тому не придатний для подальшого використання. Треба пропонувати нові підходи, які здатні зацікавити аграріїв страхуватися.

Пояснення Романа Колібаби – агрострахування є доволі дорогим для сільгоспвиробників задоволенням. Тому вони і надалі не відраховуватимуть на нього значні суми коштів і особливо напередодні посівних робіт, які потребують великих капіталовкладень.

Кажуть, що від зміни доданків сума не змінюється. Насправді можна досягти значно вищого результату, якщо компенсаційні 50% держава буде сплачувати не із значним запізненням у часі, наприклад через кілька місяців, а то й через рік, як це було раніше, а одразу, які тільки сільгоспвиробник застрахується.

Наступна пропозиція Романа Колібаби теж стосується субсидованого агрострахування. Сільгоспвиробникові варто довіряти. Отож, не слід його допікати численними перевірками, які вчиняють представники контролюючих органів.

Зрештою, чому всі ми пов’язуємо субсидоване агрострахування винятково з державними коштами? Варто привернути увагу на наявні фінансові можливості регіонів, які у зв’язку з проголошеною децентралізацією у подальшому будуть лише збільшуватися.

Роман Колібаба розповів про те, що на Львівщині вже 3 роки працює обласна програма підтримки сільськогосподарського виробництва. На її реалізацію з обласного бюджету щороку виділяється 8-10 млн. грн.

Програма працює дуже просто. Місцевий Департамент агропромислового розвитку розробляє її основні напрямки та обсяги фінансування, обласна рада підтримує їх, а керівник ОДА скріплює її рішення своїм підписом.

«Очікується, що в обласному бюджеті будуть передбачені кошти на здешевлення сплачених сільгоспвиробниками страхових премій», - підсумував Роман Колібаба.

Олександр Прищепа не виключає можливостей залучення до субсидованого агрострахування регіональних коштів. Але, не зважаючи на те, чи будуть вони місцевими або державними, на законодавчому рівні треба визначити порядок їх виділення. І у багатьох чиновників відпаде бажання робити це на свій розсуд і тоді, коли їм це заманеться.

Олександр Прищепа додав, що «всі зміни, які запроваджуватимуться в системі агрострахування, будуть закріплені на законодавчому рівні». Зокрема, це стосується правил вступу до Пулу, вимог до страхових компаній щодо їх платоспроможності, досвіду їх роботи у сфері агрострахування, рівня кваліфікації їх співробітників.

На законодавчому рівні також треба буде закріпити положення про порядок створення та функціонування Координаційної ради Агрострахового пулу. Дуже важливо, щоб до її складу увійшли не лише страховики та представники державних органів влади, а й сільгоспвиробники. Своєю активною участю в ухваленні тих або інших агрострахових рішень вони можуть захистити власні інтереси.

Усі ці новації припали до душі учасникам круглого столу. Один із них – керівник господарства «Хорівське», що в Острозькому районі, Іван Стецюк розповів, що завжди скептично ставився до агрострахування. А все тому, що не відчув гарантій захисту, які повинне забезпечити якісне агрострахування. А тепер замислився – «якби воно все так запрацювало, як ви говорите, то можна було б і застрахуватися».

Ярослав ТРИПІЛЬСЬКИЙ,

Національний прес-клуб «Українська перспектива»

 

Детальніше ...

Ситуація в зоні АТО залишається напруженою

У районі проведення АТО на Сході України зберігається напруженість. Тим часом у звільнених напередодні містах Донеччини поволі починається відновлення, інформує Deutsche Welle, посилаючись на прес-службу міністерства оборони України.

Ситуація в зоні проведення антитерористичної операції (АТО) залишається напруженою, найскладніше в Донецьку, Горлівці, Луганську, Сніжному, Антрациті, Краснодоні та Сєверодонецьку.

Упродовж минулої доби незаконними збройними формуваннями скоєно десять обстрілів блокпостів та позицій підрозділів Збройних сил України. "Цієї ночі терористи обстріляли з мінометів та стрілецької зброї блокпости в районі населених пунктів Амвросіївка, Довжанське, Рубіжне, а також неподалік населеного пункту Кремінне, де вогонь вівся з лісосмуги", - зазначається на сайті українського оборонного відомства. Водночас про жертви внаслідок обстрілу не повідомляється.

У міністерстві заявили, що основні зусилля військових, залучених до АТО, зосереджені на знищенні баз підготовки, осередків і блокпостів бойовиків, відновленні контролю над державним кордоном та надійній ізоляції зони конфлікту.

У Донецьку вночі стріляли

Водночас, як повідомила прес-служба Донецької міськради, у місті в ніч із 6 на 7 липня, за повідомленнями жителів, лунали постріли у Калінінському та Кіровському районах. Як повідомили в мерії, станом на 9.30 у понеділок в Донецьку було тихо. "Працюють комунальні служби. На міські автомагістралі у повному складі вийшов громадський транспорт. Проблем із продовольчим забезпеченням у місті немає", - зазначено в повідомленні.

За даними Луганської міської ради, протягом минулої доби в Луганську внаслідок артобстрілів є кілька постраждалих, а також пошкоджена низка об'єктів.

Повільне відновлення

До звільнених напередодні Слов'янського та Краматорського районів Донецької області вже почали переказувати пенсії за липень, повідомила прес-служба Державної казначейської служби України у понеділок, 7 липня. Перший транш пенсій за липень пенсіонерам, котрі мешкають у всіх населених пунктах Слов'янського та Краматорська районів, було перераховано у неділю, 6 липня.

За словами міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, для відновлення звільнених міст має бути ухвалено спеціальну програму, яку мають розглянути на засіданні уряду у середу. До звільнених міст спрямовується гуманітарна допомога.Тим часом державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" вже відновило роботу своїх відділень у Слов'янську та Краматорську. Про це повідомив в.о. гендиректора "Укрпошти" Михайло Паньків на своїй сторінці у соцмережі Facebook.

Як повідомлялося, минулими вихідними українські силовики звільнили Слов'янськ, Краматорськ, Дружківку, Костянтинівку та Артемівськ Донецької області.

 

Детальніше ...
Підписатися на цей канал RSS
  1. Відео
  2. Новини
  3. Події

Співпраця поліції та громади

У вівторок 13 березня 2018 року у прес-центрі «Чис...

Ярмарок «Що може жінка!» у Мегацентрі

  У переддень Міжнародного жіночого дня запр...

Жінки ярмаркують

Хоча весна ніяк не хоче приходити до нас у гості –...

У НЕБЕЗПЕКИ МІЖСЕЗОННЯ – ПОРАДИ ВІД ГОЛО…

Керівник Управління охорони здоров’я Чернігівської...