Menu

6 ГОДИН ТРИВАЛА ОПЕРАЦІЯ, ЯКУ В ОБЛАСТІ ВИКОНАЛИ ВПЕРШЕ – У ВІДДІЛЕННІ ТОРАКАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ЛІКАРНІ

Пацієнт, який залишив у лікарні легеню разом з раковою пухлиною, вже
виписаний додому. Як повідомив «Експертній Думці» завідувач відділом
торакальної хірургії Олег Лузан, операція пройшла успішно, і надалі
пацієнт скерований для диспансерного спостереження.

Про унікальність цієї операції та про інші аспекти діяльності торакального
відділення Чернігівської обласної лікарні дізнаємося з перших вуст – від
бригади лікарів, яка її здійснила. У спільній розмові взяли участь
головний позаштатний спеціаліст Управління охорони здоров’я Чернігівської
ОДА за спеціальністю «торакальна хірургія», завідувач відділенням,
лікар-хірург вищої категорії Олег Лузан, лікар-хірург вищої категорії Яків
Іващик, а також ендоскопіст, лікар вищої категорії, кандидат медичних
наук Лариса Лузан.

 

 




Слово завідувачу відділенням торакальної хірургії, лікарю-хірургу вищої
категорії Олегу Лузану.

Олег Лузан  –Наше відділення торакальної хірургії почало функціонувати в
обласній лікарні з травня минулого року. Відділення повнопрофільне, єдине
в області, яке виконує весь спектр оперативних втручань на органах
грудної клітки. Загалом за минулий рік ми зробили близько десятка
подібних операцій на легенях. Але таке широке поєднання резекції
значної кількості суміжних органів під час одного оперативного втручання
було виконано в нашій області вперше. (Резекція – часткове видалення,
відсічення частини ураженого органу. – Ред.). Це було велике, масивне
оперативне втручання. Операція тривала близько шести годин. Працювала
бригада, оперував Яків Іванович Іващик. Виконано правобічну розширену
комбіновану пульмонектомію з приводу неопластичного процесу, тобто з
приводу раку легені. При цьому зроблено резекцію, тобто часткове
видалення, лівого передсердя, а також пристінкову резекцію стінки
стравоходу, резекцію біфуркації трахеї, резекцію стовбура правого
блукаючого нерва, резекцію перикарду, і крім того пластику частиною
перикарду на ніжці ділянки трахебронхіального анастомозу.

ЕД -Навіть усний перелік всіх цих дій вражає. Як пацієнт переніс операцію?
Олег Лузан  -
Хворий вже виписаний додому без ускладнень. У нього була
третя стадія ракового процесу. Скоріше за все він буде потребувати
подальшого додаткового лікування. У нас налагоджена співпраця з обласним
онкодиспансером, куди ми направляємо для нагляду та спеціального
лікування пацієнтів, якщо вони того потребують. А наше відділення
займається діагностикою та хірургічними питаннями.

ЕД - Що дає можливість здійснювати такі складні операції і давати людям
шанс на життя при важких захворюваннях? Чи достатньо у вас необхідного
обладнання для роботи?
Олег Лузан
 - Що стосується хірургічного інструментарію і апаратури, то все
це у нас є, все нове, дякуючи адміністрації лікарні. За той період, що
відділення проходить становлення, а ми працюємо менше року, нас
доукомплектовують поступово. Звісно, що меж бажанням немає, завжди
хочеться більше. І нам обіцяють, і я бачу, що обіцянки не розходяться з
ділом. Але головне - руки хірурга роблять можливими такі операції. Якщо
нема рук хірурга, нема відповідної кваліфікації й підготовки, то ніяке
обладнання за вас це не зробить. Ось перед вами лікар-хірург вищої
категорії Яків Іванович, який безпосередньо робив цю операцію.

ЕД –Якове Івановичу, чому довелося робити таке велике оперативне втручання?
Яків Іващик
 - Такий обсяг був спричинений розповсюдженням процесу
хвороби. Не завжди одразу зрозуміло, куди буде поширюватися пухлина по
тих даних, які дають аналізи. І тільки під час операції з’ясувалося, що
вона проростає ще й у стінку стравоходу. Довелося робити додаткові
видалення. Але ця операція хоч і була така масштабна, загалом в межах
стандартів, якими ми володіємо як хірурги. Операція пройшла успішно, але
не менш важливий і післяопераційний період. Конкретно у торакальній
хірургії є певна специфіка післяопераційного догляду. Серед
найважливіших факторів одужання - щоб шов витримав і не було кровотечі.
Ми стараємось запобігти таким ускладненням, тому у даному випадку
викроїли шматочок серцевої сорочки, щоб закрити цей шов, укріпити його.
Обійшлося, слава Богу. Ми взагалі не дуже хочемо багато про це говорити,
адже це доля людини.

ЕД -А скільки років ви працюєте хірургом?
Яків Іващик
 - Мій стаж роботи в хірургії 29 років. Я закінчив
Івано-Франківський державний медичний інститут, і у 1988 році був сюди
розподілений в інтернатуру. Сам я з Волинської області. Приїхав сюди - і
тут залишився. Моя дружина місцева. Після інтернатури працював у
Ріпкінській районній лікарні, потім у місті. Тривалий час працював у
тубдиспансері. А минулого року наша служба була реорганізована, і мені
надійшла пропозиція перейти до обласної лікарні.

ЕД -Тобто Олег Миколайович забирає з собою свої кадри?
Олег Лузан
 -Ні, я не забираю свої кадри, це абсолютно самостійне рішення
самостійної людини. І я дуже вдячний Якову Івановичу за те, що він прийняв
це рішення, тому що без нього мені було б набагато важче. Наше
відділення створене тільки у травні минулого року. І це повнопрофільне
відділення, розраховане на 30 ліжок. Займаємось всіма хворобами грудної
клітки, окрім туберкульозу. Це і онкологія, і травми, і неспецифічні
нагнійні захворювання легень. Наше відділення єдине в області, яке виконує
весь спектр оперативних втручань на органах грудної клітки. Обсяг роботи
великий, і роботи прибуває. Зараз у нас працює три хірурги, і
сподіваємося ще трохи розширити наш штат. Розширюємо перелік оперативних
втручань. І в цьому контексті вже згадувана операція є певною мірою
унікальною. У Чернігівській області резекції суміжних органів у такому
обсязі при раку легенів виконані вперше.

ЕД -Олеже Миколайовичу, а яким був ваш шлях у медицину? Скільки років ви
працюєте хірургом?
Олег Лузан
- Я закінчив Вінницький медичний інститут ім. М.І.Пирогова у
1994 році, і разом з дружиною приїхав у Чернігів. Проходив інтернатуру за
спеціальністю «хірургія» в Чернігівській обласній лікарні, потім
спеціалізувався на торакального хірурга і з тих пір, практично 20 років,
працював в обласному тубдиспансері ординатором відділення торакальної
хірургії. А минулого року мені поступило запрошення від Андрія
Михайловича Жиденка. І з 4 травня 2016 року я очолюю це новостворене
відділення.

ЕД -Як ви бачите роботу вашого відділення з огляду на медичну реформу?
Олег Лузан – Наскільки я розумію, перші кроки медичної реформи
стосуються поки що першого і другого рівня надання медичної допомоги,
обласна лікарня – заклад третинного рівня. Які будуть зміни в організації
охорони здоров’я стосовно нас – побачимо. Питання насамперед полягає у
можливості надання високоспеціалізованої кваліфікованої медичної допомоги.
Ми не збираємося стояти на місці, будемо розширювати свої можливості. У
планах поступове впровадження відеоторакоскопії, яка дає можливість
здійснення деяких операцій через маленькі розрізи. (Торакоскопія – метод
ендоскопічного обстеження плевральної порожнини за допомогою спеціального
інструмента торакоскопа, що вводиться через невеликий розріз грудної
стінки. – Ред.)Найближчим часом планується впровадження методики
електрозварювання живих тканин. Але поки чекаємо на відповідну апаратуру
- щоб розширити наші і діагностичні, і лікувальні можливості, планується
доукомплектація відділення відеоторакоскопічною стійкою, апаратом для
високочастотного зварювання тканин. До речі, ендоскопістом у нас працює
Лариса Валеріївна Лузан, єдиний ендоскопіст в області, який має вчений
ступінь. Лікар вищої категорії, кандидат медичних наук, і моя дружина.
Нещодавній нашумілий випадок з ножицями у стравоході молодого чоловіка та
їх успішним діставанням за допомогою ендоскопа – за її участі.

ЕД -То ви врятували того чоловіка, який навіщось проковтнув і ножиці, і
ложку, Ларисо Валеріївно? І вдалося йому допомогти без оперативного
втручання? Як це можливо?
Лариса Лузан
- У нас є спеціальний ригідний ендоскоп, жорсткий. Всі
інородні тіла як правило застрягають у першому звуженні стравоходу. Під
загальним знеболенням в стравохід пацієнта був введений ендоскоп, після
чого були спеціальним інструментом захоплені та видалені ножиці, що вже
встигли проколоти стінку глотки. Наступного дня він за власним бажанням
покинув лікарню.

ЕД -То ендоскоп застосовується не тільки для діагностики?
Лариса Лузан
 -Так. Ендоскопія – це взагалі наука, галузь у медицині, яка
поділяється на ендоскопію трахео-бронхіальної зони, шлунково-кишкового
тракту, артроскопію, торакоскопію - залежно від того, які органи
досліджуємо і що лікуємо. Ми і ставимо діагноз, і асистуємо під час
операцій, якщо є необхідність, і долучаємось у післяопераційний період. У
ендоскопії широкий спектр застосування.

ЕД -Якщо підсумувати, які найбільш поширені хвороби, що призводять до
необхідності робити операції на легенях?
Олег Лузан
 -Онкологія. Торакальна хірургія здебільшого має справу з
онкологією. Це складні і масштабні операції. Водночас хочу зазначити, що
ми нормально співпрацюємо з обласним онкодиспансером. Абсолютно згоден з
головним лікарем Чернігівського обласного онкодиспансеру Валерієм
Олексійовичем Зубом, що хірургічне лікування хворих в онкології є лише
частиною наукового підходу і лікування. Масивні оперативні втручання
потребують відповідної підготовки хірургічної бригади, яка включає не
тільки хірурга, а й ендоскопіста, і анестезіолога. І все це у нас є, і ми
все це виконуємо. До речі, у нас лікуються деякі хворі, що пройшли
амбулаторне обстеження в ООД, а потім виявили бажання оперуватись у нас.
Це – вибір пацієнта, в першу чергу.

ЕД -Якою може бути профілактика для таких захворювань? Традиційно – не
курити, вести здоровий спосіб життя?
Олег Лузан
 -Аби все було так просто і хтось справді знав, звідки воно
береться. Є маса теорій, і це велика тема для окремої розмови. Але чим
більше теорій, тим більше виникає питань, і насправді поки що наука не дає
необхідних відповідей.

ЕД -А який вік у груп ризику?
Олег Лузан
 -Це здебільшого хвороба другої половини життя. Якщо виникає у
молодому віці, то перебігає дуже важко, з ранніми метастазуваннями, і дає
мало перспектив. Хоча надія завжди є, і завжди треба боротися за життя. А
у більш похилому віці, коли метаболічні процеси в цілому уповільнюються,
то відповідно і ракові клітини менш активні, і більше шансів для
лікування. Хоч у більш похилому віці ця хвороба виникає частіше, але і
шансів більше.

ЕД - Олеже Миколайовичу, у вас, як у лікаря і керівника професійного
колективу, які сподівання щодо розвитку медицини у нашій країні?

Олег Лузан  -Я взагалі по життю оптиміст.

ЕД -Мабуть хірург і не може бути песимістом. Не хотілося б оперуватися у
песиміста…

Олег Лузан  -Так, в хірургії, тим більше у хірургії нашої спеціалізації,
треба працювати, тільки налаштувавшись на оптимізм.

ЕД -Які взагалі риси потрібні для цього фаху? Які характери здебільшого у
ваших колег?

Олег Лузан  -Ви знаєте, характери можуть бути різні. Хірурги також люди,
з різними характерами і темпераментами. З різним настроєм і життєвими
ситуаціями. Але коли ти входиш в операційну – всі ці речі мають залишатися
за дверима. І загалом життя дуже швидко показує, чи може людина
працювати хірургом, чи ні.

Спілкувалася Віра Лобановська

t1

Працівники відділення торакальної хірургії Чернігівської обласної лікарні – зліва направо:  Богдана Редько, палатна медична сестра; Яків Іващик, лікар-хірург вищої категорії; Олег Лузан, завідувач відділенням торакальної хірургії Чернігівської обласної лікарні , лікар-хірург вищої категорії; Андрій Линник, заступник головного лікаря Чернігівської обласної лікарні з хірургічної роботи;  Наталія Кулакова, старша сестра відділення торакальної хірургії

 

t0

Завідувач відділенням торакальної хірургії Чернігівської обласної лікарні , лікар-хірург вищої категорії Олег Лузан

t2

Лікар-хірург вищої категорії Яків Іващик

 t3

Ендоскопіст, лікар вищої категорії, кандидат медичних  наук Лариса Лузан

Сохранить

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

1 коментар

вгору
  1. Відео
  2. Новини
  3. Події

Співпраця поліції та громади

У вівторок 13 березня 2018 року у прес-центрі «Чис...

Ярмарок «Що може жінка!» у Мегацентрі

  У переддень Міжнародного жіночого дня запр...

Жінки ярмаркують

Хоча весна ніяк не хоче приходити до нас у гості –...

У НЕБЕЗПЕКИ МІЖСЕЗОННЯ – ПОРАДИ ВІД ГОЛО…

Керівник Управління охорони здоров’я Чернігівської...