Чому в Україні необхідно посилити відповідальність за торгівлю людьми?

Чому в Україні необхідно посилити відповідальність за торгівлю людьми?

«11 лютого в аеропорту «Київ» затримали учасника банди, який займався вербуванням українських моряків до Туреччини для нелегального перевезення мігрантів до ЄС». 

«19 лютого на Кіровоградщині поліція затримала трьох спільників, які заманювали жителів інших областей у «реабілітаційний центр», де примушували їх до важкої неоплачуваної праці». 

«21 лютого в аеропорту Одеси затримали жінку, яка продавала українок за кордон для сексуальної експлуатації». 

І це лише найгучніші затримання за останній місяць. Багато залишається поза увагою ЗМІ. Всього за 30 років незалежності в Україні від злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми, постраждало понад 230 тисяч людей.

Але більшість засуджених виходять під заставу або відбуваються умовним терміном.

Про це свідчить офіційна статистика Національної поліції України.

«За 2020 рік виявлено 212 кримінальних правопорушень за статтею 149 Кримінального кодексу «Торгівля людьми». Усього встановлено 92 особи, які вчинили вказані злочини та яким повідомлено про підозру. З них лише відносно 24-х обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою», –

Найбільш «ходовий товар» – молоді дівчата, діти та раби

Займаються торгівлею людьми переважно злочинні угруповання з високим рівнем організації, значними фінансовими ресурсами та розгалуженими міжнародними зв’язками.

Лише за минулий рік поліція викрила 9 таких угруповань у Дніпропетровській, Вінницькій, Київській та Львівській областях.

Найбільш поширеними злочинами є сексуальна експлуатація, від якої страждають українські дівчата віком від 18 до 30 років. За 2020 рік Нацполіція встановила 88 фактів продажу українок у сексуальне рабство за кордон – до Туреччини, РФ, Ізраїлю, Німеччини, Словаччини, Італії, Кіпру, Китаю та Мальти.

Зокрема, поліція затримала в Києві підпільну організацію, яка протягом тривалого часу «поставляла» жінок до Стамбулу під виглядом офіційного працевлаштування у готелях, ресторанах та модельних агенціях. Після прибуття до Туреччини їх продавали місцевим сутенерам за 500-800 доларів США.

На другому місці за кількістю випадків – трудова експлуатація. Зокрема, за минулий рік поліція викрила декілька угруповань, які працювали в Україні під виглядом агрофірм та реабілітаційних центрів для інвалідів, пенсіонерів, а також  алко- та наркозалежних.

Людей примушували виконувати тяжку роботу в кращому разі за їжу. Крім того, українців втягують у різну незаконну діяльність, наприклад, роблять кур’єрами наркотрафіку або змушують перевозити нелегальних мігрантів. Від рабства у таких «роботодавців» у 2020 році правоохоронці звільнили 172 людини.

Але найнезахищенішими є діти-сироти та немовлята, яких намагаються продати їхні батьки. У серпні минулого року під час передачі 400 тисяч грн за новонароджену дитину була затримана жителька Маріуполя. В листопаді мешканка Запоріжжя намагалася здати «в оренду» 12-річного сина за 600 грн для заняття жебрацтвом. А у Кривому Розі затримали жінку, яка продала новонароджену доньку жебракам.

Уникнення покарання через «оренду» або «дарування» людей

Згідно зі статтею № 149 Кримінального кодексу, відповідальність за торгівлю людьми в Україні – від 3 до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна в залежності від тяжкості злочину та ролі засудженого.

Однак недосконалість законодавства дозволяє злочинцям уникати покарання. Зокрема, вони оформляють свою діяльність як посередницькі компанії, які займаються «орендою людей», «передачею у подарунок» тощо.

Щоб виправити ситуацію, необхідно внести відповідні зміни до Кримінального кодексу України.

22 лютого народні депутати з групи «Партія «ЗА МАЙБУТНЄ» зареєстрували у Верховній Раді законопроект № 5134, який передбачає відповідальність за торгівлю людьми незалежно від наявності згоди потерпілого на експлуатацію в разі примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності тощо. Крім того, пропонується збільшити мінімальний строк позбавлення волі з трьох до шести років.

«Торгівля людьми – це один із найприбутковіших бізнесів у світі. В нашій країні успішно функціонує велика кількість злочинних угруповань, які втягують українців у різні правопорушення і фактично ними торгують.

Після того, як поліція ловить їх на гарячому, виявляється, що це посередницькі компанії. Тобто знаходять юридичні підстави, щоб уникнути відповідальності. І наша Феміда закриває на це очі і відпускає злочинців або дає умовні терміни.

В результаті засуджені виходять під заставу або взагалі уникають кримінальної відповідальності й покидають межі країни, щоб повернутися й розпочати свій бізнес знову.

Тому ми разом із колегами з групи «Партія «ЗА МАЙБУТНЄ» та експертами Національної поліції України розробили законопроєкт, завдання якого унеможливити такі юридичні махінації та посилити покарання за торгівлю людьми», – зазначив один із авторів законопроєкту, народний депутат Дмитро Лубінець.

За даними Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України, за перше півріччя 2020 року рівень бідності серед українців становив 51%. І він буде тільки зростати, адже багато людей позбулися доходу через карантинні обмеження.

Відповідно збільшиться кількість громадян, які стануть «легкою поживою» для різних злочинних угруповань. Щоб захистити їх від злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми, необхідно терміново посилити покарання та ліквідувати юридичні «шпарини», які дозволяють уникнути відповідальності.

 

Читайте також:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *