Хто і коли вигадав гасло “Слава Україні!”

Гасло, як стверджує історик і один з найретельніших дослідників походження популярного словосполучення Юрій Юзич, народилося у Харкові, загриміло на всю Україну з Києва, зберіглося  зусиллями  галичан і волинян у Львові та Рівному. Та внесли свою вагому частку в утвердження патріотичного вітання і чернігівці, хоча авторство їм і не належить.

Тривалий час вважалося, що автор гучного вітання – Степан Бандера. Але в збірнику його праць… немає отої популярної, часто вживаної в інтернеті цитати, яка йому приписується: “І прийде час, коли один скаже: “Слава Україні! “, а мільйони відповідатимуть “Героям слава!” Так хто ж автор цього вітання?

Відомо, що гасло “Слава Україні!” і відповідь “По всій землі слава!” використовувалось у середовищі харківської української студентської громади у кінці XIX століття. Саме там студенти у 1900 році створили Революційну українську партію (РУП) і перша згадка про гасло пов’язана з ними.

Серед засновників РУП був  Олександр Коваленко, до речі, котрий згодом став одним із лідерів повстання на «Потьомкіні». До його родини  якось їхав у гості публіцист Микола Левитський. Він згадував: «Їхав, їхав, розглядався навкруги, але забуяв назву потрібного перевулку. Спитатись би когось, але можуть засміяти – Харків, то ж не Кобеляки, де всі всіх знають. Коли дивлюсь, – іде студент-технольоґ, чорнявий, смуглявий, ну – наш парубок із села, та й годі. Спитатися б його, та якось ніяково. Коли чую – він насвистує “Ще не вмерла Україна”. – Почекайте! – я до візника. – “Слава Україні!” – гукаю до студента. – “По всій землі слава!” – відповідає, підбігаючи до мене з хідника”. Далі автор пише: ось так пізнавались між собою ті, що працювали тоді для української справи.

Друга хвиля популярності вітання «Слава Україні!»  настала з початком революції 1917 року. Уже проголошення  у червні Першого універсалу Центральної Ради українці вітали кличами “Хай живе вільна Україна” та “Слава Україні”.

Реагуючи на Перший Універсал, у липні з Петрограду до Києва приїхала делегація тимчасового уряду, зокрема, військовий міністр Олександр Керенський і міністр закордонних справ Михайло Терещенко. Коли вони були в Центральній Раді, під вікнами будинку пройшов парад українських військових частин.

Очевидці згадують  його так: “Впродовж півтори-двох годин, міцними стрункими лавами, під національними прапорами проходили церемоніальним маршем перед Центральною Радою українці-вояки усіх частин київської залоги, а на привіт голови Ради відповідали гучними: “Слава Україні!…”

Коли в січні 1918 року заступник голови Центральної ради чернігівець Микола Шраг доповідав професору Михайлу Грушевському, що партія українських есерів (соціал-революціонерів) сягнула мільйона членів, які заплатили членські внески, то отримав таку відповідь: “Ось іду промовляти. Тисячна юрба шалітиме з радості, вигукуючи “Слава Україні”.

А один з учасників трагічного бою під Крутами писав згодом, що юнаки із студентського куреня наказ про відхід на фронт зустріли грімким “Слава!”. “Шапки полетіли вгору, дружні стиски рук, радісні оклики — „Слава Україні!” Коли вирушали на фронт, то на вигуки “Прощайте! Вертайтесь переможцями!”, відповідали “Слава Україні!”.

А коли в полі почули “Реб’ята, бросьте вінтовкі, а то всіх вас переріжемо!”, то після короткої паузи, мов по команді “з грудей юнаків залунало: “Ніколи! Слава Україні!””. І у передсмертних судорогах кричали: “Хай живе Україна!” – згадується у матеріалах, виданих у Брюсселі до 50-річчя бою під Крутами.

Після перевороту П. Скоропадського традиція вітання зберіглась і в гетьманських військах. Як згадував сучасник, «… сердюки гетьмана бойового вишколу не мали, а лише добре марширували, голосно вигукували “Слава Україні, Гетьманові Слава”. Ця відповідь “Гетьманові слава!” цікава тим, що вперше використовувалась як чітка і коротка відповідь на вітання “Слава Україні!”.

На початку 1919 року гасло “Слава Україні!” стало настільки популярним, що на фронті один із двох бронепотягів Армії УНР, так і був названий: “Слава Україні”.

“Слава Україні!” глибоко закоренилось в Армії УНР . Володимир Сосюра, який у липні 1919 року став курсантом Житомирської юнацької школи, у  романі “Третя рота” писав: “Наша сотня неправильно відповідала “Слава Україні” (не під ногу), і [граф Сергій] Зубок-Мокієвський гнав нас бігом аж на гору”.

Зрештою вітання “Слава Україні!” офіційно запровадили  в військах Армії УНР по закінченню першого Зимового походу навесні 1920 року. Наказ по військах армії УНР у першому параграфі передбачав вітання “Слава Україні”, а в кінці зазначав: “Всім частям армії на похвалу, а то подяку за службу Україні, відповідати: “Слава Україні”. Традиція вітання “Слава Україні!” продовжувала жити і після того, як Армія УНР опинилась в таборах інтернованих в Польщі.

В інтернеті є багато версій, які вважають, що “Героям слава!” запропонував у 1925 році використовувати хорунжий полку Чорних запорожців Юрій Артюшенко. Він – один із засновників Легії українських націоналістів (ЛУН), яка згодом стала спізасновницею ОУН. Втім, жодного документованого доказу цьому немає.

Із середині 1920-х років гасло “Слава Україні” почала використовувати українська пластова молодь, вихована ветеранами визвольних змагань в Галичині і Волині. Саме із середовища пластунів, які масово влились в ОУН після зборони поляками Пласту, гасло “Слава Україні!” повернулось у маси і знову стало популярним серед українців.

Деякі польські джерела  свідчать: під час «Варшавського процесу» над дванадцятьма  українськими націоналістами, серед яких був і Степан Бандера, 18 листопада 1935 року в Варшаві в окружному суді на першому ж засіданні Бандера назвав себе «українським громадянином, що не підкоряються польськими законами». Він відмовився давати свідчення польською мовою, заявивши: суд зобов’язаний поважати волю обвинуваченого. За Бандерою так вчинили й інші підсудні, і, навіть, деякі свідки. Обвинувачені відмовлялися відповідати на питання польською, вітали один одного вигуком «Слава Україні!», починаючи цими словами з лави підсудних кожне засідання суду

Все це переконує: “Слава Україні” з’явилося задовго до створення ОУН.

У радянські часи гасло суворо заборонялося. Знову вітання поширилося з початком Незалежності України, коли воно залунало на мітингах і демонстраціях. Тоді ж з’явилися продовження фрази –  “Слава до нації! Смерть ворогам! ” і “Україна перш за все!”. Першими такими словами заговорили представники Української націоналістичної Самооборони (УНСО) – силового підрозділу партії УНА.

Нове життя гасло отримало під час двох революцій – Помаранчевої і Гідності. Тепер його ще асоціюють з війною на Донбасі. Отримала інше значення і відповідь “Слава героям”- нині говоримо так  про сучасників, котрі віддали життя за цілісність нашої держави.

У сучасній Україні гасло набуло такого поширення, що легко упізнається кожним. Громадяни нашої країни завжди знають, як треба відповісти на пароль « Слава Україні!». Віднедавна воно стало офіційним військовим вітанням Збройних Сил України.

Сергій Чугуєв

За матеріалами періодичних видань

Фото з інтернету

Читайте також:

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Здесь размещаете любое содержание.... (Події зараз вимкнено)