Монетизація субсидій: передвиборча технологія чи непрофесіоналізм?

Нинішній рік влада декларує як час остаточного закінчення популізму. Зокрема, субсидії усім і на все — йдуть у минуле. З 1 січня оголошена монетизація. Що це означає для кожного українця? Відповідь проста: ситуація буде тільки ускладнюватися.

Спочатку трохи екскурсу в історію. Кілька років тому влада вже пробувала монетизувати пільги на житлово-комунальні послуги. Але все закінчилося порожніми розмовами та  яскравими обіцянками. Нині нас попереджують: комуналка тепер— аж занадто серйозно. І так, як у 1990-ті, борги за тепло нікому списувати не будуть! Тож, є субсидія чи нема, а платити все одно доведеться, незважаючи на які доходи ви живете.

Європа поки далеко

Економія та платіжна дисципліна — так має бути. Ми повинні навчитися ощадливо користуватися природними ресурсами та енергоносіями. І радянський досвід тут  не допоможе, навіть, шкідливий. Тож варто поглянути на захід.

Автори монетизації саме і пояснюють її появу  загальнопоширеною «європейською практикою». Мовляв, країни Європи так живуть роками –  і нічого. При цьому упускають деякі деталі.

У західних країнах майже кожне помешкання, навіть якщо воно і розташоване у багатоквартирному будинку, має індивідуальний облік споживання ресурсів. Термостати та датчики обліку на кожній батареї — це взагалі буденна річ. А в Україні й досі будують будинки, де тепло в квартиру подається окремим стояком в кожну кімнату. Який в тут лічильник? Як зекономити?

Тож маємо перший аргумент звинуватити авторів монетизації в популізмі.

Неживі гроші

Спочатку монетизація мала такий вигляд: ті, хто звернувся з початку року за отриманням субсидій — отримуватимуть її коштами. Але не «живими», а нарахованими на банківський рахунок.

Отже, допомога від держави буде перераховуватися до «Ощадбанку» до 5 числа кожного місяця. Банк, у свою чергу,  перерахує ці кошти, частково погашаючи борги за комуналку безпосередньо постачальникам послуг. Залишок по платежах (тобто ту суму, яку субсидія не покриває),доведеться платити самостійно.

Дізнатися про залишок можна буде повідомленням через SMS від банку.

Принцип ніби то простий: більше заощадиш — більше отримаєш. З 1 жовтня за такою схемою планують обслуговувати всіх українських субсидіантів.

І тут передбачаються неминучі складнощі. Повертається від держави, як правило, не більше 700 грн — та й лише тим домогосподарствам, де індивідуальне опалення (електричне або газове). Виходить, що цілеспрямовано заощаджувати енергоресурси, аби в кінці опалювального сезону отримати на руки гроші, зацікавлені  хіба що мешканці приватного сектора.

Для господарів квартир у багатоповерхівках економія маловигідна або повністю примарна, бо централізоване опалення, плюс місця загального користування – все це індивідуально не прикрутиш. Лишається діяти  протореним шляхом — замінювати вікна, двері на енергоефективні, робити клаптикове утеплення, якщо дозволяє схема тепломережі квартири можна спробувати встановити лічильник тепла. Та такі заході – дороговартісні і  не кожній сім’ї по кишені.

Якщо будинок все ж має власний теплопункт та домовий лічильник — тут теж є камені спотикання. В Чернігові вже був прецедент, коли жителі одного будинку спробували прикручувати подачу тепла в квартири. І що? Одні ощадять, другим холодно, незадоволені скаржаться постачальнику. Той приходить і відкручує назад, ще й погрожує зняти прилад з обліку або лишити доступу до нього жителів. Як результат — економії нуль, ще й зіпсовані стосунки з сусідами.

Тому питання повірки лічильника та регулювання тепла в кожному будинку лишається відкритим. Ані міська, ані державна влада його досі так і не врегулювали.

Тож маємо і другий вагомий аргумент звинуватити авторів монетизації у відірваності від реалій.

Монетизація матиме сенс тільки для ОСББ

Якщо ж сусіди –  люди несвідомі і економія для них порожній звук, то користі від заощадження для конкретної квартири взагалі ніякої. Та й аналітики оцінюють економічний ефект від монетизації як дуже слабкий.

Наприклад, Геннадій Рябцев, експерт комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, член Громадських рад при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості та Міністерстві інфраструктури України вважає: в частині монетизації економії чинна влада просто підміняє поняття, і процес матиме користь хіба що для ОСББ. Для решти громадян — ні.

«Для домогосподарств з тепловою енергією та гарячою водою початку монетизації у кращому випадку слід очікувати з кінця 2019, або аж у 2020 році. Тут є ще один нюанс, він пов’язаний з тим, що 2019 рік — рік виборів. Тобто, влада буде говорити багато речей, в тому числі, і відверто популістських».

Але потрібно визнати: популістськими заявами, і не лише у частині комунальних послуг, а й економіки в цілому, влада зловживає нарівні з усіма політиками. Це, свого роду, намагання, заманити виборців у пастку нереально чудового життя. Така технологія призводить до тотального розчарування і зневіри в політичну систему країни взагалі.

Повернемося до монетизації. Той же експерт, Геннадій Рябцев, має сумніви, що «Ощадбанк» зможе відкрити 3,3 мільйона рахунків і випустити стільки ж карток для громадян, які підпадають під монетизацію. На його думку, регулювання субсидій неможливо генерувати так само, як банківські транзакції. До того ж, кошти, виділені на монетизацію, не будуть реальними. Вони безготівкові. Навіть якщо й будуть випущені картки «Ощадбанком» або іншими державними банками, то ці гроші домогосподарства не зможуть пустити на інші потреби, крім як на оплату майбутніх рахунків.

«Тобто, це не включення друкарського верстата. На інфляцію значно більше вплине збільшення вартості газу з 1 травня на 20%, і, як наслідок, збільшення вартості електричної енергії, опалення та гарячого водопостачання в наступному опалювальному сезоні», — пояснює Рябцев.

«Петіна тисяча»

Не встигли на місцях з монетизацією розібратися, як на черзі нові сенсаційні новації. Глава Мінсоцполітики Андрій Рева заявив, що Кабмін вже найближчим часом внесе зміни до своєї постанови про видачу субсидій у грошовій формі (її ухвалили торік).

Головне нововведення — запустити видачу субсидій живими грошима вже з березня. Кожному одержувачу в середньому перепаде по 1,5 тис грн, а загальний кошторис виплат складе 6 млрд грн на місяць. Це, нібито, ініціатива президента Петра Порошенка, який напередодні скликав на спеціальну нараду представників Кабміну, «Нафтогазу», експертів, фахівців.

Замислимося на хвилинку: ці 6 мільярдів  –  кошти, сплачені добросовісними платниками податків до бюджету. Реальні, «живі» гроші, які замість освіти чи охорони здоров`я хочуть витратити на популістську ініціативу!

Така терміновість наводить на інші думки. І вони аж ніяк не про економію. Економіст Віктор Скаршевський робить припущення, що монетизація — це спроба підкупу виборців або так звана «Петіна тисяча» за аналогією з виплатами Тимошенко у 2009-му вкладникам часів СРСР:

«5-6 мільйонів субсидіантів отримають у березні 5-6 млрд грн, або по тисячі гривень на одне домогосподарство. Якщо вся отримана готівка піде на споживання (відмова платити за ЖКП), то збільшиться борг за житлово-комунальні послуги на 5 млрд грн. На інфляцію це матиме мінімальний вплив, так як середньомісячні витрати домогосподарств становлять близько 250 млрд грн в місяць. Тобто додаткові 5 млрд гривень готівки в місяць — це лише 2% від загальних витрат. Висновок: це найчистішої води «Петіна тисяча», яка буде виплачена за кілька тижнів до першого туру президентських виборів».

Вона не вирішує жодних проблем: ані завищених тарифів, ані відсутності коштів на енергозбереження. Це типове і безглузде проїдання.

Давайте скажемо відверто: далеко не всі  споживачі сумлінно ці гроші витратять за призначенням. Принаймні, половина –  їх просто проїсть, проп‘є, купить ліки чи то витратить на інші цілі.

Тобто, монетизація «на руки» тільки поглибить боргову яму ще додатково на кілька мільярдів гривень. Відтак, через загравання з виборцями та відвертий популізм хтось втратить спокій, хтось гроші, а хтось і житло. Такий передвиборчий піар може обернутися для деяких субсидіантів катастрофою.

Тому кивати на Європу і сліпо слідувати їй — то відверте маніпулювання. Для початку потрібно навчитися мислити по-європейськи і мати європейську сумлінність.

Теоретично посил і аргументація  влади  – вірні. Треба дбайливо ставитися до ресурсів, заощаджувати їх, і не  викидати у повітря кілька десятків мільярдів гривень на споживання. Але для того, щоб монетизація відповідала закладеній в ній ідеї, треба бути реалістами.

Варто спочатку вивчити ринок,  напрацювати споживацькі звички, запровадити технології доставки енергоресурсів до кожного будинку і поступово стимулювати бажання економити. Жодну з цих задач запропонована монетизація не вирішує. Її сенс в іншому: щоб мільйони людей отримали по 1000 грн. Напередодні виборів. Що буде далі, авторів не хвилює.

Тому, якщо хочете зберегти тепло у квартирі — утеплюйте своє житло, Хочете, щоб по під’їздах не гуляли протяги — утеплюйте під’їзди, міняйте вікна та двері або вимагайте цього від своїх ЖРЕДів, якщо таке передбачене у переліку послуг, за які  платите. Контролюйте виконання. Тільки так можна навчитися економити власні кошти і зробити свою оселю теплою та затишною.

Леся Мельник

Монетизація субсидій: передвиборча технологія чи непрофесіоналізм?
5 (100%) 1 vote

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *