Які держпослуги переведуть в онлайн у 2019-му?

Щоб полегшити життя бізнесу і українцям, потрібно оцифрувати ще близько 200 сервісів.

За 5 років в Україні створили сотні всіляких реєстрів, зібравши в них террабайти даних про все, що тільки можна. Може здатися, що в країні «електрифікували» вже всі можливі держпослуги, тим більше, що чиновники мало не кожен місяць розповідають українцям про підключення нових сервісів до електронної платформі. Однак українці донині змушені тягати з відомства у відомство довідки, щоб оформити субсидії, допомога на дитину або навіть заплатити податківцям виписаний за прострочений платіж штраф. А бізнес продовжує догоджати чиновникам, «змащуючи» проходження своїх прохань неминучим винагородою.

Про те, чому державні реєстри досі так і не навчилися взаємодіяти між собою, і коли бізнес і громадяни дочекаються повноцінного електронного держави, розповів перший заступник голови Державного агентства з питань електронного уряду України Олексій Вискуб, пише видання UBR.ua.

Олексій Вискуб. Фото з власної сторінки у соцмережах

– Що таке електронний уряд і на якій стадії переведення державних послуг в онлайн?

– Держава – це чітко визначений набір адміністративних процесів. На жаль, ці процеси в Україні дуже зарегульовані і забюрократизовані. Причин чимало – це і успадкована нормативна база, і історичні особливості. Електронний уряд – це глибокий реінжиніринг всіх управлінських процесів в державі.

Суть е-уряду полягає в тому, щоб всі ці процеси зробити сучасними, прозорими, ефективними, заснованими переважно на інформаційних технологіях. Безумовно, це дуже складний процес, і нешвидкий. Одним з ключових бар’єрів є не так чиновники, як успадкована нормативна база.

При реалізації будь-якого цифрового проекту в сфері е-урядування, десь 80% часу і інших ресурсів йде на зміну законодавства. І тільки 20% займають такі практичні аспекти, як програмування і впровадження. Це норма для будь-якої європейської країни. Часто, як приклад, наводять Естонію. Але треба брати до уваги, що у цієї країни за плечима 20 років досвіду і зусиль.

– Розкажіть на конкретному прикладі, як працює е-уряд?

– Як приклад, можна навести послугу призначення допомоги при народженні дитини. Для того, щоб дозволити подавати документи онлайн було витрачено десь 10 місяців. Більша частина цього часу пішла на внесення змін до урядової постанови. Щоб розробити програмне забезпечення, пішло два-три місяці.

Тут треба зазначити, що мова йшла про впровадження послуги ще недостатню якість. Ключовий принцип, якого дотримуються і в європейських країнах, – послуга повинна пройти реінжиніринг. Не можна при створенні електронної послуги просто повністю копіювати паперовий процес.

– Що таке реінжиніринг в даному випадку?

– Якщо послуга вимагає подачі якихось документів, які приватна особа або бізнесмен збирає в інших установах, то така послуга не потрібна. Електронна послуга «на виході» повинна вимагати від людини, яка звернулася, тільки один документ – заяву. Всі інші документи повинні збиратися автоматично.

Щоб перевести отримання допомоги при народженні дитини повністю в електронну форму, ми пройшли три етапи. Спочатку внесли зміни до постанови. Дозволили подавати документи онлайн. І скасували вимогу про подання копії свідоцтва про народження. Раніше молода сім’я подавала заяву і разом з нею несла цю копію. Її достовірність працівники відомств не могли ніяк перевірити. І, в зв’язку з цим, до речі, було багато зловживань. Адже коли немає доступу до реєстру актів цивільного стану, перевірити, чи дійсно народилася дитина, неможливо.

Перше, що ми зробили – прибрали вимогу пред’являти копії свідоцтва про народження. Тобто тепер подається тільки заява, в якому вказується лише номер свідоцтва про народження. Після чого слід онлайн-запит до РАЦСу, який відповідає, чи дійсно народилася дитина.

У такому вигляді послуга пропрацювала дев’ять місяців. Ми переконалися, що електронна форма подачі істотно прискорює внутрішні бізнес-процеси і вирішили внести ще одну зміну до урядової постанови. Тепер, у разі подачі паперової заяви термін надання послуги залишається 10 робочих днів, як було і раніше. Але, якщо ви подаєте заяву в електронній формі, то термін відповіді – один робочий день.

Але в процесі реалізації послуги виявилася ще одна проблема: при невідповідності місця проживання і реєстрації, в управлінні соцзахисту за місцем фактичного проживання могли зажадати довідку, що ви не подавалися на оформлення допомоги за місцем «прописки». Такого народу у нас дуже багато, і їх ганяли між фактичним місцем проживання і місцем «прописки». На ліквідацію цієї проблеми у нас пішов майже рік.

Виявилося, що у Міністерства соціальної політики немає єдиної онлайн-бази даних. Тобто, вони запитували такі дані з регіонів раз на місяць. Не було можливості перевірити, що людина не зверталася за тією ж допомогою в різні місця. Якщо ж порушення вдавалося виявити, то такі справи застрягали в судах на роки.

Ми втретє внесли зміни до постанови. Знову це тривало близько восьми місяців. Була об’єднана база по всіх регіонах. Тепер, якщо ви звертаєтеся за допомогою за місцем фактичного проживання, відразу ж йде запит за місцем реєстрації. Якщо там немає звернення – допомога призначається автоматично. Ось як проходив реінжиніринг послуги, на перший погляд не дуже складної. Адже був потрібний всього один документ.

– Скільки усього послуг є в електронній формі?

– На порталі Кабінету міністрів у нас є 119 послуг. Ми розуміємо, що якість цих послуг – різна, що з часом потрібно буде проводити реінжиніринг. Якісь послуги сподіваємося повністю автоматизувати. Це постійний процес.

Можна навести приклад зі сфери будівництва, де є три класи складності споруд. Класифікація залежить від розмірів, викидів й інших параметрів. Наприклад, промислові будівлі – третій клас. Все, що стосується приватного будівництва, малого і середнього бізнесу – перший клас. В Україні приблизно 80% всього, що будується – це перший клас, СС1. Це житлове будівництво, до чотирьох поверхів з обмеженням по площі квартир.

Ми почали процес поступового переведення в онлайн всіх дозвільних документів в будівельній сфері. Почали з послуг по спорудах першого класу, тому що він найбільш простий і вимагає меншої кількості документів. Ми розуміємо, що сфера будівництва навряд чи дасть якийсь помітний результат.

Наприклад, через 2 роки роботи онлайн послуги «Повідомлення про початок будівельних робіт» кількість відмов залишалася на рівні 50%. Хоча ми розуміли, що причин для відмови по процедурі майже немає. У червні 2018 року нам вдалося зробити її повністю автоматичну і з тих пір ми не зафіксували жодного відмови. Ця послуга стала першою в Україні, коли рішення приймає не чиновник, а система. І зараз ми працюємо над тим, щоб таких послуг ставало все більше.

– Можна звертатися і в паперовому вигляді, і в електронній формі?

– Так. Електронний спосіб створюється як паралельний. Ми хочемо «дотиснути» і послуги в сфері будівництва для бізнесу перевести виключно в електронну форму. У багатьох країнах електронні послуги з’являються як альтернатива. Якщо протягом двох-трьох років вони доводять свою ефективність, то приймається урядове рішення, що вони стають повністю електронними. Як найбільш яскравий приклад можна привести Данію. Вони кожні два-три роки чергові 20 послуг роблять повністю електронними.

– Чому користувачів електронних послуг небагато?

– Тут грає фактор якоїсь ментальності, оскільки люди більше довіряють папірцю. Також свою роль відіграє низький рівень обізнаності. Зараз ми проводимо більш комплексні комунікаційні кампанії, щоб охопити якомога більше верств населення. Протягом останніх двох років ми більше працювали над впровадженням електронних послуг, і тільки тепер почали приділяти увагу їх популяризації.

Ще один бар’єр – це електронна ідентифікація. Адміністративні послуги передбачають, що їх результатом стає зміна статусу громадян. Для таких сервісів електронна ідентифікація дуже критична.

Ми вимагаємо наявності електронного цифрового підпису (ЕЦП). Охоплення ЕЦП в Україні невисокий, на кінець 2018 року біля 5 млн громадян мали ЕЦП. Це дані – з урахуванням бізнесу. При цьому останній забезпечений ЕЦП на 100%, а люди – ні.

У розвинених країнах цифровий підпис не видається на компакт-диску або флешці. Це незахищені носії. Громадяни Євросоюзу отримують ЕЦП двома шляхами. Перший – ID-паспорт. Другий – Mobile ID.

В Україні закон про ЕЦП існує з 2004 року. За весь цей час у нас все повинно було б бути по-іншому. Але в Україні найбільш поширений спосіб отримання ЕЦП – похід громадянина кудись і запис на незахищений носій. Що само по собі жахливо і ні про яку безпеку мови йти не може. Коли у нас піде розвиток електронних, фінансових послуг, е-комерції, то ситуація з кібербезпекою серйозно погіршиться.

Як думає пересічний громадянин: я не оформляю ЕЦП, тому що мало послуг, де можна скористатися цією можливістю. Ми підвищуємо попит на електронні послуги. З 14 років українці отримуватимуть новий паспорт, а також при вклеюванні фото після досягнення 25 і 45 років. Таким громадянам вже буде видаватися не звичайний, а ID-паспорт. Щорічно буде з’являтися 1,5-2 млн осіб з ЕЦП.

Технологія Mobile ID також може забезпечити громадян надійним і безпечним інструментом електронної ідентифікації. Адже ЕЦП в SIM-карті – це повний захист, навіть якщо телефон загублений або вкрадений. PIN-код знає тільки власник.

Оцініть матеріал!

Читайте також:

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *