Навіщо український агробізнес інвестує 35 тисяч євро в один гектар?

Зростаючий світовий попит на органічну продукцію змусив вже не тільки українських фермерів, а й великі національні агрохолдинги звернути увагу на цей сегмент.

У підсумку загальна площа земель, на яких вирощують органіку, за 10 років зросла в 200 разів, а продажі всього за пару останніх років подвоїлися.

Прийде літо, і 55 га земель ягідної ферми СВК Ягідки під Києвом наповниться людьми – з’являться десятки сезонних працівників, які будуть збирати урожай лохини. І не простої, а органічної.

Поки ж на підприємстві порожньо – пара фахівців нещодавно обрізала ягідні кущі, пише видання “Новое время. Бизнес“.

Ферма заснована в 2016-му. Але лише в минулому році тут зібрали тестовий урожай, каже співвласник підприємства Олег Науменко. На повну потужність компанія вийде через три роки, і левова частка продукції відправиться на експорт.

Фото – Новое время. Олег Науменко

Саме з розрахунком на зовнішні ринки в СВК Ягідки зареєстрували милозвучну торгову марку BigBlue organic blueberry farm і випустили англомовний буклет про свою продукцію.

Щоб вважатися органічною, ферма Науменко отримала всі необхідні документи на землю і ягоду, яка на ній вирощується, від сертифікаційного органу Органік Стандарт. Задоволення це не з дешевих: компанії довелося інвестувати близько 35 тис євро в кожен гектар.

“Сюди входить все: і підготовка ґрунту, і саджанці, і система поливу, свердловина і все інше”, – пояснює Науменко. Та й догляд за 1 га обходиться мінімум в 38-40 тис грн на рік, що в 2,5-3 рази більше, ніж витрати на виробництво звичайної лохини.

Але отримана ягідка, судячи за все, усього цього варта. Проблем зі збутом не буде, впевнений Науменко: на заході органіка популярна. Він відмовився розкривати рентабельність і прибутковість вирощування своєї повністю натуральної лохини, але впевнений, що вже до 2023-2025 років окупить всі вкладені в неї кошти.

За даними консалтингової компанії Pro-Consulting, рентабельність виробництва органічних ягід може досягати 200%. А ось у вирощених за звичайними технологіями плодів цей показник помітно нижче: за даними Держкомстату, рентабельність таких плодових і ягідних культур у фермерських господарствах дорівнює 47,5%.

А ще чиста продукція популярна: в світі на неї спостерігається стабільно зростаючий попит.

Особливо добре купують органіку в Європі, каже Олена Березовська, керівник громадської організації Органічна Україна. І тому в Україні нею займаються все більше господарств: до 90% виробленої в країні чистої продукції йде на експорт.

За словами Ольги Трофімцевої, в. о. міністра аграрної політики і продовольства, Україна вже опинилася за обсягами на четвертому місці в ЄС з-поміж країн – постачальників органічних аграрних і харчових продуктів. Попереду тільки Китай, Еквадор і Домініканська Республіка.

За попередніми оцінками Мінагрополітики, в 2018 році загальний експорт української органіки перевищив $ 130 млн, хоча ще пару років тому цей показник становив лише $ 65 млн.

Не дивно, що на сьогодні площа земель, зайнятих в Україні під органічне сільгоспвиробництво, досягло приблизно 300-400 тис га. У масштабі країни – мізер: трохи більше 1% від всього глобального посівного наділу. Але для цієї сфери подібне – справжній успіх: ще років 10 назад під органікою було близько 2 тис га, говорить Березовська.

Поки українці поставляють на зовнішні ринки – а це ЄС, США, Канада та деякі країни Азії – переважно сировину: зернові, олійні та бобові культури, фрукти і дикорослі ягоди, наприклад, чорницю. Але є у вітчизняному списку і продукти переробки: соняшникова олія і шрот, борошно, яблучний концентрат, горіхи і березовий сік. А для внутрішнього ринку вітчизняні фермери випускають ще й органічну молочну продукцію, а також зовсім небагато м’ясної.

За словами Ольги Трофімцевой, в.о. міністра агрополітики (праворуч), на європейському ринку органіки Україна посідає четверте місце серед країн-постачальників

Найбільшим великим органічним земельним банком в країні володіє компанія Арніка: на 15 тис га вона вирощує сою, нут, кукурудзу, сочевицю, коноплю, льон, пшеницю, соняшник. Майже все йде на експорт – в країни ЄС, США і навіть в Нову Зеландію.

Трохи менше наділи у компаній Агроекологія – 9 тис га і Галекс Агро – близько 8 тис га.

Останнім часом органічне сільське господарство почало залучати до себе увагу не тільки вузькопрофільних підприємств, а й великих вітчизняних агрохолдингів, сконцентрованих на традиційній сільгосппродукції.

Наприклад, один з них, Астарта, що володіє земельним банком в 250 тис га, відвів під органічні проекти 1,8 тис га. З 2017 року підрозділ компанії в Полтавській області почав переходити на органічне землеробство і вже закупив додаткову сільгосптехніку.

У подібних справах перехідний період триває три роки, протягом яких аграрії обмежують застосування хімічних засобів захисту рослин. Раз на рік органічні інспектори перевіряють господарство. Якщо все піде нормально, то вже в 2020-му Астарта планує зібрати перший урожай натурпродукту: пшениці, гороху, гречки, вівса і кукурудзи.

Про наміри розвивати органічний напрямок заявляли і в іншому гіганті галузі – компанії МХП Юрія Косюка.

Олег Науменко вирощує під Києвом органічну лохину, щоб продавати її в Європу, – на подібні продукти там високий попит.

Курс на захід

При вирощуванні продукції, яка претендує на звання органічної, потрібно виконати вдвічі більше операцій, пов’язаних з обробкою землі, ніж при звичайному виробництві. Про це говорить Олена Ворона, операційний директор холдингу Агротрейд.

Наприклад, стандартно бур’яни на полях аграрії знищують за допомогою хімічних препаратів – гербіцидів. При вирощуванні органіки подібне заборонено. А дозволена лише механічна обробка різними боронами. “Доводиться більше часу проводити в поле”, – розповідає Ворона. На ягідних фермах такі операції і зовсім роблять вручну.

Органічні аграрії не можуть також боротися з хворобами або шкідниками за допомогою хімії. У підсумку вони мають врожайність, яка вдвічі поступається показникам традиційного землеробства, пояснює Олена Дейнеко, директор Organic Business School.

“При боротьбі з шкідниками хімічна обробка – найкраще: ефективніше і набагато швидше, – розводить руками Науменко з господарства Ягідки. – Але коли у вас органічне виробництво, то її застосовувати не можна”.

Чому ж фермери і навіть сільгоспгіганти беруться за настільки непросту справу? Експерти запевняють: суть в перспективах.

Агротрейд, що обробляє земельнийу банк в 70 тис га, на сертифіковану органічну ріллю виділив 2,5 тис га. І вже зібрав два врожаї сої, льону, сочевиці і кукурудзи.

В ЄС ця продукція йде на виробництво органічних масел і кормів для тварин. “Європа – основний споживач. Попит на таку продукцію там постійно зростає”, – говорить Ворона.

Саме зростаючі можливості для експорту стали однією з причин, чому компанія взялася за подібну справу. І тепер навіть має намір подвоїти відведені під цей напрямок землі.

Якщо в 2013-му світовий ринок органіки оцінювався, за даними Мінагрополітики, в $ 68,5 млрд, в минулому році його обсяг перевищив $ 97 млрд. З них $ 40 млрд припало на країни ЄС.

Такі ось дані змусили придивитися до повністю натуральних продуктів і українську групу компаній T. B. Fruit – одного з найбільших переробників ягід і фруктів в Європі. Понад п’ять років тому тут почали виробляти органічний яблучний концентрат. Як розповідає Олег Мочалюк, директор з виробництва компанії, він становить 5-8% від їх загального виробництва цього продукту, тобто від 100 тис  т.

Всю органічну продукцію T. B. Fruit продає в Європу і США. За словами Мочалюка, в цих регіонах цінник на такий товар може вдвічі перевищувати вартість звичайної продукції.

Але ж є ще й питання перспективи: за оцінкою консалтингової компанії Zion Market Research, до 2022 року світові темпи зростання попиту на натурпродукт складуть близько 15% річних. У підсумку ринок в цілому добереться до позначки в $ 327,6 млрд на рік.

Деякі країни ростуть ще швидше. Наприклад, Китай за минулий рік спожив органічної продукції на суму 7,6 млрд євро, що на 30% більше, ніж в 2017-му.

Вітчизняний ринок на цьому тлі просто втрачається. Хоча експерти не беруться оцінити його ємність, гравці впевнені: частка вітчизняних споживачів органіки в загальному кошику мізерна. “Багаті люди хочуть харчуватися здорово, але треба пам’ятати про те, в який [бідній] країні ми живемо”, – відзначає Андрій Олефіренко, керівник підприємства Organic Original, яке постачає крупи і іншу бакалію під брендом Екород. Він упевнений, що внутрішнє споживання залежить від економічної ситуації в країні.

Втім, сьогодні гравці ринку відчувають деяке зростання попиту. Так, за словами Євгенії Нечитайло, директора з маркетингу компанії Liqberry, яка випускає органічні ягідні пасти, у них продажі зросли в минулому році приблизно на 20%. “Зростає культура споживання. Якщо ще п’ять років тому на органіку мало хто дивився, то зараз це окремі полки у рітейлі”, – говорить вона.

Щоправда, в основному асортимент рітейлерів складається з іноземної, а не локальної сертифікованої органічної продукції, розповіли в Fozzy Group – компанії, що об’єднує мережі супермаркетів Фора, Fozzy і Сільпо.

Але, як каже очільник Мінагрополітики Трофімцева, це не проблема, а можливість для розвитку. Мовляв, на місцевому ринку є цілі сегменти, де конкуренція відсутня. І вітчизняні виробники рано чи пізно займуться цим питанням.

Фото – Новое время

Читайте також:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Здесь размещаете любое содержание.... (Події зараз вимкнено)