Чому хочуть обмежити домашні сонячні електростанції?

Завдяки “зеленому” тарифу – одного з найвищих в Європі! –  в Україні  відбувається стрімкий розвиток альтернативної енергетики. Країна нарощує виробництво і рухається в напрямі декарбонізації і переходу до чистої енергії. З іншого боку, “зелений тариф” затверджували ще 10 років тому. Нині він уже не відображає реальну вартість, яку потрібно інвестувати в будівництво сонячної чи вітрової станції. Видатки зменшились в рази, а пільговий тариф лишається на тому ж рівні. Цим користуються великі виробники, наприклад, такі як компанії Ріната Ахметова.

Верховна Рада підготувала законопроект по зменшенню “зеленого” тарифу і запровадженню системи аукціонів. Документ в роботі.

Міністерство енергетики має зауваження до законопроекту і вносить правки.Одна з найбільш резонансних —  заборона будівництва на землі домашніх сонячних електростанцій.

У Міненерго вважають: їх розміщувати треба тільки на дахах або фасадах будинків. Бо будівництво приватних СЕС переросло у високорентабельний бізнес і це створює додаткове фінансове навантаження на інших споживачів, погіршує нормативні показники електроенергії.

Чому міністерство вирішило обмежити встановлення “домашніх” сонячних електростанцій, чи обґрунтовані їх висновки і що про це думають профільні експерти? Розібралося видання Економічна правда.

Споживач — не виробник

Торік у грудні у першому читанні  ухвалений законопроект, спрямований на забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел. Серед іншого він передбачає введення системи аукціонів, які повинні призвести до оптимізації витрат на підтримку альтернативної енергетики.

Парламентський Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу схвалив документ в доопрацьованому варіанті. Його розгляд у другому читанні очікується найближчим часом.

Утім, міністр енергетики Ігор Насалик просить про допомогу прем’єра Володимира Гройсмана щодо згаданого законопроекту. Зокрема, зазначається, що частина важливих поправок не була врахована комітетом.

Суть одній з поправок полягає в наступному: пропонується заборонити встановлювати домашні сонячні електростанції на землі і дозволити це робити тільки на дахах або фасадах будинків.

У Міненерго таку ініціативу пояснили турботою про споживачів. Мовляв, в іншому випадку відбудеться зростання тарифу на електроенергію для всіх споживачів і погіршиться якість постачання.

Насалик наполягає: інвестиції споживачів у будівництво сонячних електростанцій повинні мати одну мету — компенсацію власного споживання, тому що “це споживачі, а не виробники”.

В Україні, стверджує міністр, мають місце зловживання. “Багато приватних СЕС встановлюють не для компенсації власного навантаження, а виключно для заробітку за рахунок інших споживачів”, — наголошує він.

“Агреговані на приватних земельних ділянках СЕС в профіцитних енергорайонах призводять до погіршення показників якості електроенергії та безпеки постачання. Тобто споживач виробляє електрику, яка йому не потрібна. І за цю “непотрібну” електроенергію інші споживачі мають сплачувати по 5,4 гривень за кВтг”, — підкреслюють в Міненерго.

У свою чергу голова “Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг” Андрій Герус вважає: домашні приватні СЕС несуть найменшу шкоду та мають більше користі для енергосистеми.

За словами експерта, дрібна розосереджена генерація наближена до споживача — середній розмір такої сонячної станції зараз становить 21 кВт.

Домашня мережева сонячна електростанція для приватного домогосподарства, що працює за “зеленим” тарифом. Село Підвисоке Снятинського району Івано-Франківської області.

“Саме такі СЕС сприяють енергоефективності, бо у мережу можна продавати лише надлишок електроенергії (після власного споживання — ЕП), тобто є прямий економічний стимул економити. Крім того, це розвиває середній клас, який може інвестувати 15-20 тис доларів у такі проекти”, — переконаний Герус.

Скільки грошей збирають домашні електростанції

Для кращого розуміння ситуації на українському ринку “зеленої енергетики” звернемося до статистики. Вона свідчить, що загальний обсяг відновлювальних джерел енергії в Україні на початку 2019 року становив 2,2 ГВт. З них найбільша частка припадає саме на “сонячну” енергетику — 1389 МВт , вітроелектростанції — 533 МВт.

Лише за 2018 рік було введено нових 813 МВт потужностей. Зараз частка енергії з відновлюваних джерел (ВДЕ) становить близько 2% всієї генерації, а її вартість — майже 9% обороту на ринку електроенергії.

Зростає при цьому і кількість домогосподарств, які встановлюють домашні електростанції. За даними Міненерго, щоквартально це зростання становить 34% і на сьогодні їх понад 7,5 тис. А сумарна потужність таких об’єктів становила 160 МВт.

За словами Геруса, малі домашні приватні СЕС — це лише близько 6% від усіх “зелених”. “Забирають вони з ринку 900 млн грн на рік. Це приблизно 0,5% від усіх грошей енергоринку”, — зазначає експерт.

При цьому промислові “зелені” сонячні та вітростанції забирають із ринку 15 млрд грн або 8% від усіх грошей енергоринку.

“Загальна потужність таких крупних СЕС та ВЕС становить понад 2 000 МВт — працюють вони по “зеленому” тарифу, який у 2-3 рази вище ніж у Європі. Чому ж промислові “зелені” тарифи так не розхвилювали Міненерго, як дрібні домашні приватні СЕС, які забирають аж 0,5% грошей енергоринку?”, — запитує Герус.

Тези про те, що Міненерго “обслуговує інтереси власників промислових СЕС” у відомстві відкидають: “Першим пунктом пропозицій (у листі до Гройсмана — ЕП) є вимога встановити повну відповідальність за небаланс для крупних виробників ВЕС і СЕС”, — зазначають у міністерстві.

“Ця вимога йде врозріз з короткостроковими інтересами великих компаній, оскільки призводитиме до додаткових видатків на врегулювання власних небалансів, які в протилежному випадку в майбутньому важким тягарем ляжуть на плечі споживачів”, — запевнили у Міненерго.

Що далі

Експерт Реанімаційного пакету реформ з питань енергоефективності Святослав Павлюк вважає, що питання індивідуальних та великих електростанцій треба розглядати комплексно.

“Якщо ми продовжуємо політику будівництва великих станцій на десятки і сотні МВт, то вони значно більше розбалансовують мережу, ніж приватні станції до 30 кВт. Якщо Україні потрібна нова розосереджена генерація і нам зараз простіше робити це на землі в межах 30 кВт, я не бачу в цьому великих проблем”, — заявив він.

“На цьому етапі я би залишив все як є. В принципі ця цифра в 30 кВт є розумною. На мою думку, ставити дрібні станції набагато розумніше, ніж великі по десятки і сотні МВт, коли виходять великі інвестори і займаються мародерством зеленого тарифу”, — додав Павлюк.

Щодо технічних проблем та зловживань, Герус наголошує, що більшість українців встановлюють СЕС там, де живуть, і нічим не зловживають. “Якщо ж десь є окремі випадки чи перекоси, то вони не можуть вирішуватися повною забороною для всіх”, — вважає експерт.

На думку Павлюка, єдине, що технічно може впливати на доцільність введення обмежень — це те, наскільки малі станції дезорганізовують роботу регіональних мереж.

“Я би приймав до уваги застереження електричних мереж радше, ніж рекомендації міністерства. Це, як на мене, єдиний аргумент, на основі якого треба робити висновки. Якщо є дезорганізація роботи місцевих мереж, то в принципі можна піти до скорочення. Якщо немає, то я би цього не торкався”, — каже Павлюк.

У Міненерго наголошують, що розміщення станцій на дахах та фасадах — один із механізмів наближення генерації до власного споживання.

“Тому ми  підтримуємо розвиток малої розосередженої генерації, наближеної до вузлів навантаження та розширення встановленої потужності СЕС/ВЕС домогосподарств до 50 кВт”, — заявили у міністерстві.

Проблема, як бачимо, існує. Та чи дійдуть руки у депутатів до її вирішення? Вибори, певне, важливіші.

Фото ecoenerhiia.ua

Оцініть матеріал!

Позначки:

Читайте також:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Здесь размещаете любое содержание.... (Події зараз вимкнено)