В Чернігові тепер є муніципальний город (Фото)

Незвичну для України громадську ініціативу почали реалізовувати в Чернігові в парку «Березовий гай»: тут приступили до облаштування першого в місті «Муніципального городу». Автор ідеї – голова громадської організації «Еко Місто» Сергій Безбородько розповідає: підгледів проект у своїх закордонних мандрах. В Європи такі клумби та городи – доволі звична річ, з її допомогою облаштовують міський простір, пустирі, єднають громаду. Замість порожніх пост-індустріальних ділянок – квіти, користь та естетика.

Торік активістам вдалося акумулювати гроші, необхідні для реалізації проекту, на них закупили необхідні матеріали, рослини, навіть бак на 1000 л. Також минулого року заклали спеціальну «теплу грядку» на клаптику землі поруч з Березовим гаєм. Навесні її розконсервували і виявилося, що всі рослини чудово перезимували. Тепер от приступають до безпосереднього розчищення ділянки та приведення її в порядок.

Сергій Безбородько вважає свою ідею не стільки креативом, як мирною провокацією. Оскільки вона дозволяє розпорядитися з користю численними міськими пустирями. Навіть у багатьох двориках є багато ділянок, які заростають пусткою. Шкода, що такі місцини просто пропадають.

Мене надихнули європейські публічні міждворові простори. Там все облагороджено. Є бесідки, лавочки. Є такі сади. І… ми давно займаємося «Березовим гаєм». Дякуємо всім, хто допомагає нам, всім-превсім дякуємо, тому що нам вдалося врятувати цей парк від забудови, і тепер гай перетворився на культове місце в Чернігові. Ми теж стараємося сюди якомога більше принести додаткового змісту. Ось, у нас тепер є громадський город. Це буде ще одна фішка парку. Нам всі пишуть: врятуйте від бомжів, від собак… А ми нікого не боїмося. Ми просто робимо. Жодне дерево не зламане, жодна квітка не зіпсована. Мені це дуже подобається. Тут дуже класна атмосфера.

Сергій Бербородько (ліворуч) порається з парканом

Що саме вже є на муніципальному городі? Тут висаджена колекція пряних трав: однієї тільки гвоздики, чабрецю та інших прянощів є два десятки видів. Навіть карамельна та шоколадна м’ята є! Поміж цих рослин висаджують багаторічні квіти – все за зразком класичного французького городу. На користь справи йде буквально все – навіть сухі дерева. Одне таке росло поруч – його видалили, подрібнили на щепу, згодом її використають в якості добрива для підживлення ґрунту.

На фото – якраз один з ящиків для майбутніх зелених грядок

А ще хочуть  тут зробити дерев’яні ящики для зелені та одну пірамідальну трирівневу грядку для полуниці й суниці. Ці рослини теж будуть рости на муніципальному городі. Також хочуть тут висадити малину, смородину, ті сорти, які не бояться затінку. Окрім загальних грядок на муніципальному городі будуть навіть сусідські!

Ми їх підпишемо. У нас тут є друзі – тьотя Зіна, тьотя Свєта. Запропонуємо їм, так, як вони живуть поруч, наглядати за городом, – розповідає Сергій Безбородько.

Трохи згодом тут встановлять спеціальний бак на 1000 л води для поливу. Частково будуть збирати вологу з даху бесідки, яку зроблять, частково у тьоті Свєти з крану. Але їй ці всі видатки активісти планують компенсувати відповідно до розрахунків лічильника.

Друга половинка Сергія – його дівчина Альбіна Колесніченко зізнається – майбутній муніципальний город продумували разом, вирішували наскільки проект впишеться у міський простір.

Ми разом обирали рослини, також разом тут працюємо, вже є у цьому досвід, разом продумували, як це все буде виглядати. Щоб було не лише практично, а й красиво. Це тільки здається, що город – нецікаво, насправді, це може бути стильним місцем, де можна проводити час з користю. 

Волонтерів для робіт збирали у фейсбуці. Поки хлопці та дівчата поралися над грядками, поруч йшла жінка і запропонувала свої домашні рослини – на вигляд схожі на жовті іриси.  Альбіна Колесніченко посміхається:

От бачите, люди до нас приєднуються просто так, по ходу. 

Знайомимося з пані з ірисами ближче. Виявляється, її звуть Віра Дмитрівна Федусь і вона – палка прихильниця Березового гаю, два роки поспіль відстоювала його від забудови. Обіцяє – і за муніципальним городом теж наглядатиме.

Віра Федусь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ой, вони тут всі молодці! От, беріть – це помаранчеві іриски. 

Інші тутешні майбутні цікавинки – будиночок для комах, високий садовий компостер. Додатково ділянку по периметру оточать невеликим плетеним парканом – не задля естетики, а для безпеки, щоб показати місцевим жителям, що це город, а не місце для прогулянок.

Ми не хотіли цього робити, але наші тьоті Зіна та Свєта попросили про це. Бо місцеві звикли тут ходити навпростець, – зауважують активісти.

На додачу до всього, городик межує з великим бетонним парканом. Його теж будуть залучати до загальної естетики – хочуть зробити на ньому яскраві малюнки – з рослинами та плодами, а також із мотиваційними закликами на кшталт «поважай природу – не сміти».

Оскільки це – публічний простір, то, відповідно, він не застрахований від усіх негативних наслідків, зокрема, і того, що тут можуть красти рослини, обладнання. Сергій Безбородько на це дивиться філософськи – «нехай».

Якщо цього боятися – то краще тоді взагалі нічого не робити. Від цього не убезпечить ані відеонагляд, ані сигналізація. Ми вже мали такі приклади. У нас кілька днів тому викрали кущ форзиції. Ми написали про це у фейсбуці – і за кілька хвилин нам скинули грошей на новий. Тобто, добро все одно переможе.

З баком теж буде не так все просто – він важитиме 1000 кг. Таку річ викрасти точно нелегко, сміється Сергій.

Але муніципальний город – це не стільки громадське, як загальноміське творіння. Чимало речей та допомоги вдалося отримати просто так. Наприклад, КП «Зеленбуд» надало родючий ґрунт. Їхній фахівець з квіткових рослин Ольга Відковська також допомагає з консультаціями. Деякі кошти вдалося заробити – торік у парку проводили лекції з садової тематики. Тому певний ресурс є і це дуже добре, бо ж «Город» – фактично безкінечний проект. Головне, щоб вистачило у його творців сил та ентузіазму.

 

Муніципальний город також невдовзі матиме і свою власну сторінку у фейсбуці. Її буде вести пані Зіна, та сама, яка відгукнулася на заклик «Еко-міста». Вона за фахом педагог-біолог, а ще копірайтер, тож із задоволенням готова підставити плече по творчій співпраці. Сама вона у повному захваті від усього, що відбувається на ділянці поруч із Березовим гаєм. Зінаїда Володимирівна Зубова:

Зінаїда Зубова – ліворуч і по центру у червоній кофтинці

Це все супер! Це те, що сповнює мене надією і вірою в те, що в нашій країні все буде добре. Я щаслива усвідомлювати, що у нас є такі молоді люди, як Сергій. Я готова брати участь у всіх їхніх починаннях! Робота на городі – це мої найкращі враження за останні кілька років. Ну і, безумовно, важливим є те, що нам вдалося відстояти Березовий гай. Я частенько буваю за кордоном, я бачу, як там розвивають свій публічний простір люди, як вони піклуються про природу. Тому у мене душа болить за це все. Хочу звернутися до наших містян: перестаньте ходити по газонах, зрізати квіти на клумбах, топтати стежки на зелених зонах, перестаньте смітити! Хочете в Європу? Так робіть її самі у себе!

Сергій Безбородько говорить – спільна праця єднає. Бо кожен, хто вклався руками у цей парк чи город – відчуває свою приналежність до цього місця. А значить, Березовий гай чекає прекрасне майбутнє.

Оцініть матеріал!

Читайте також:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Здесь размещаете любое содержание.... (Події зараз вимкнено)