“Слуга народу” хоч і має зниження рейтингу, проте учетверо випереджає суперників

Рейтинг електоральних симпатій українців також оприлюднила і дослідницька компанія «Active  Group», яка зазначає, що дослідження виконувалося у період з 23 по 25 червня цього року. Так, зазначається, що прохідний бар’єр на дострокових парламентських виборах можуть подолати партії «Опозиційний блок», «Радикальна партія О. Ляшка», «Українська стратегія» та «Сила і честь», повідомила компанія на своїй офіційній сторінці у четвер. Безумовним лідером симпатій залишається партія «Слуга народу».

Готовність йти на липневі парламентські вибори підтвердили 54,4% опитаних українців, ще 30,6,% швидше підуть, 7,4% – скоріше не підуть, 3,5% – точно не підуть голосувати і 4,1% ще не визначились.

Відповідаючи на запитання «Якщо б вибори Народних депутатів України відбувалися б наступної неділі, за яку партію Ви б проголосували?», 34,4% опитаних (41,1% серед тих, хто визначився з вибором парті),  відповіли, що виберуть партію «Слуга народу». На другому місці, з більше ніж чотириразовим відставанням від лідера з 7,7% (9,2% від тих, хто визначився) – «Опозиційна платформа – За життя». На третьому місті, з відставанням в границях похибки,  ВО «Батьківщина» з 7.2% (8,6%) голосів. Далі йдуть – «Європейська солідарність» з 6,8% (8,1%), «Голос» з 5,4% (6,5%). Наближається до прохідного бар’єру «Опозиційний блок» з 4,3% (5,1%), «Радикальна партія О. Ляшка» з 3,9% (4,7%), «Українська стратегія» з 3,4% (4,1%), «Сила і честь» з 3,2% (3,8%)  Інші партії отримують менше 3%. Ще 13,1% опитаних не визначились з вибором, а 3,2% не будуть брати участь у виборах.

Фото – УНІАН

Незважаючи на зміну назви політичної сили Порошенка, вона залишається незмінним  лідером антирейтингу. Відповідаючи на запитання «За яку партію ви б не проголосували ні за яких обставин?» 43,7% респондентів обрали партію «Європейська солідарність». На другому місці, майже з однаковим результатом «не симпатії», ВО «Батьківщина» (22,8%),  «Радикальна партія О. Ляшка» (22,5%) та «Опозиційна платформа – За життя» (22,1%). Далі в списку антирейтингу йдуть «Опозиційний блок» (13,2%), ВО «Свобода» (10,4%), «Рух нових сил» (10%)»,  «Українська стратегія», «Голос» (8,8%),  «Слуга народу» (6,8%).

Цю інформацію прокоментував політолог Тарас Загородній. Так, на його думку, важливим чинником є те, що виборі відбудуться у розпал сезону відпусток. Тож, на дільниці дійде виключно “ядерний” електорат політсил.

Це сильно змінює картину і дає шанс багатьом партіям, які при явці 65-70% не мають шансів потрапити в Раду, – вважає пан Загородній.

Наприклад, у «Слуги народу» може бути близько 35% (41% серед тих, хто визначився). «Опозіційна платформа – За життя» матиме 7,7% (9,2% серед тих, хто визначився).

Тарас Загородній. Фото з власної сторінки у фейсбуці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тут є і організаційний ресурс і демонстрація своєму електорату своїх зв’язків з Москвою. Це працює на цей тип електорату, – пише у фейсбуці Загородній. – «Батьківщина» 7.2% (8,6%). Електорат живе в селах і нікуди влітку не їде. Дуже ймовірний стрибок і до 13%, оскільки Тимошенко грамотно будує гру навколо підтримки Зеленського.

«Європейська солідарність» досі  має організаційний ресурс, який може зробити результат – 6,8% (8,1%).

У «Голосу» явні проблеми з організаційним ресурсом на місцях, що сильно знижує їхні шанси взагалі в парламент потрапити, вважає експерт.

Далі цікава картина відкривається серед тих, хто наближається до прохідного бар’єру.  «Опозиційний блок». Тут може спрацювати ще організаційний ресурс на місцях, який традиційно сильний у цій партії. Партія Ляшко. Електорат в селах. Плюс гостре бажання Ляшка залишитися в парламенті можуть творити дива. «Українська стратегія». Гройсман давно грав у пенсіонерів, які ходять на вибори. Плюс активність в справі обмеження зростання тарифів теж може зіграти свою роль. «Сила і честь». Цікаво, але поки неясно як «Сила і честь» зможе утримати своїх виборців, щоб вони не розбіглися по інших проектах.
«Свобода». Тут спрацьовує те, що «Свобода» змогла домовитися з Ярошем і Білецьким про єдиний список плюс наявність організаційного ресурсу, – аргументує свою думку Тарас Загородній.

Читайте також:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *